Окремо зупинимося на такому вкрай важливому етапі творення шкільного товариства, як вироблення його атрибутів — емблеми, гімну, використання елементів форми одягу. Усі перелічені специфічні символи учнівського об’єднання мають бути, з одного боку, його своєрідною візиткою, а з іншого — слугувати засобом емоційного єднання учнівського колективу в урочисті хвилини його життя, дозволяючи всім разом і коленому окремо виразно відчувати свою приналежність до товариства, більш глибоко усвідомити його цілі й завдання.
Створення власної емблеми (з грецької — emblema, рельєфна прикраса; умовне або символічне зображення якогось певного поняття чи ідеї) — плідне поле для застосування творчого потенціалу як юних правознавців, так і керівника з позаурочної роботи. Завдання учителя тут постає в тому, щоб у ході бесіди пояснити членам гуртка смисл та специфіку творення емблеми, розтлумачити загальноприйняті значення символів — насамперед тих, які прямо стосуються царини правознавства.
Прекрасний матеріал для цікавої бесіди з учнями з цієї теми надає давньогрецька міфологія. Варто, наприклад, нагадати юним правознавцям про Феміду (гр. Themis) — дочку Урана і Геї, богиню права і законного порядку, котра була порадницею самого Зевса і суворо наглядала за тим, щоб ані боги, ані люди не порушували встановлених законів. Класичне зображення Феміди — суворої жінкизі в’язаними очима з терезами або мечем у руках — насичене умовними символами, які слід пояснити учням (зав’язані очі— символ неупредженості, терези символ врівноваженості, меч — символ покарання). Як свідчить досвід, майбутні правознавці із зацікавленням сприймають інформацію про те, що у Давній Греції в місцях, де відбувалися народні зібрання, встановлювалися жертовники на честь Феміди, а за сучасних умов, у багатьох країнах в залах правосуддя можна побачити зображення богині, що традиційно символізує панування духу добра і справедливості. Іще один подібний приклад — богиня Діке (грецькою — Dike) — дочка Зевса і Феміди, уособлення справедливості, яка за міфологією розповідала Зевсу про тих, хто порушував закони правди: зображува¬лася суворою жінкою з патерицею в руці (патериця, палиця — символ незворотного покарання). Ясна річ, вчитель повинен навести дітям й інші, зокрема сучасні приклади використання тих чи інших символів для творення емблем (один із таких прикладів — зображення білої голубки як символу миру).
Після з’ясування сенсу створення емблеми слід приступити до обговорення елементів емблеми шкільного товариства. У цій справі підказка вчителя є особливо важливою, адже емблема товариства правознавців повинна відбивати такі основні цілі учнівського самодіяльного колективу, як прагнення до поглибленого вивчення права, формування в уявленні дітей важливості дотримання правопорядку і законності, сповідування загальнолюдських моральних цінностей — ідеалів добра, справедливості, виховання патріотизму — поваги до Батьківщини і т. ін.
Як емблема товариства можуть бути використані і вже існуючі емблеми — наприклад ті, що репрезентують конкретний шкільний заклад. У Даному разі досягається важлива виховна мета — посилення у свідомості дітей своєї одночасної належності до мікро- і макроколективів. Крім того, використання емблеми шкільного закладу є досить доречним під час проведення різноманітних міжш-кільних заходів — олімпіад, турнірів, де юні правознавці водночас представляють і правознавче товариство, і власну гімназію.
Саме такий шлях обрали і ми, ухваливши рішення послуговуватися емблемою гімназії. Вдале компонування у шкільній емблемі чисельних символів: присутність синьо-жовтих кольорів — які символізують Державний Прапор України, зображення гілки каштану — символу зеленої столиці, м. Києва, розгорнутої книги, на фоні якої палає факел — символ прагнення знань, досягнення успіхів і готовності передати естафету наступним поколінням, — усе це повною мірою відбиває головні виховні ідеї товариства «Правознавець».
Важливою справою є створення гімну товариства. Гімни (з грецької hymnos, урочиста пісня) з’явилися іще у давні часи. Спочатку вони призначалися лише для уславлення богів та героїв. Найдавніші тексти гімнів — молитовні пісні — були складені у Єгипті та Месопотамії. Надзвичайно широко використовувалися гімни у Давній Греції: тут гімни на честь героїв виконувалися хорами під акомпонемент кіфари (збереглися, наприклад, 33 так званих гомерівських гімни). За часів середньовіччя гімнами широко послуговувалася церква. Нарешті у нові часи з’явилися гімни, що стали емблемами тієї чи іншої держави. Кожний такий гімн репрезентує навколишньому світу й декларовані державою світоглядні насади. Власне, такі саме функції виконують і надзвичайно широ¬ко використовувані в наші часи гімни окремих політичних партій, професійних, громадських об’єднань тощо.
Обираючи вірші гімну товариства «Правознавець», ми прагнучи насамперед донести до свідомості учнів ідеї, пов’язані з потребою здобуття правової освіти для досягнення гуманних ідеалів захисту прав людини, зміцнення України як правової демократичної держави. Виконання «Гімну правознавців», текст і ноти якого ми наводимо вище, — обов’язковий ритуал усіх урочистих подій життя нашого товариства.
