Як правило, перспективний план роботи шкільного товариства виробляється й узгоджується його членами на перших зборах після обрання ради. Роль керівника з нозаурочної роботи з правознавства у цьому процесі важко переоцінити, адже лише досвіпчсі ний педагог здатний чітко окреслити напрями діяльності товариства, що адекватно відповідають часто приблизно сформульованим самими учнями завданням, а також спрямувати бурхливу творчу енергію дітей у конструктивне річище.
Для зручності товариство може поділятися на окремі секції, кожна з яких передбачає певний напрям роботи. Однак, на нашу думку, чітко окреслені секції спеціально можна і не створювати. В усякому разі, слід уникати зайвої формалізації роботи, оскільки це суперечить її неформальному творчому духу. До того ж, головна мета, завдання, напрями роботи товариства, так само як і засоби їх реалізації, мають бути ретельно продумані з усвідомленням того, що від цього прямо залежить ефективність функціонування товариства. При цьому вчитель має виходити з того, що у позаурочпій діяльності учнів фактично поєднуються такі форми роботи, як на-вчання і самоосвіта. З одного боку, заняття у иозаурочний час організуються у межах створеного самими ж дітьми шкільного об’єднання, вони є цілком добровільними, до певної міри визначаються і контролюються самими учнями.
Проте з іншого — роль керівника у налагодженні таких занять є не менш вагомою, ніж безпосередньо під час шкільного навчаль¬ного процесу, адже саме вчителеві належить визначитися із загальним змістом роботи з вивчення українського законодавства, методами самостійної роботи учнів, здійснювати опосередкований контроль за освітньою діяльністю юних правознавців, делікатно коригуючи її у разі потреби.
Головними напрямами роботи товариства «Правознавець» уже багато років є:
- набуття та удосконалення навичок самостійного вивчення уч- ( нями джерел (українського законодавства) і спеціальної літератури;
- підготовка та участь найбільш обдарованих членів товариства у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, турнірах з правознавства, роботі Малої академії наук;
- проведення засідань, «круглих столів» для обговорення актуальних проблем з правової тематики;
- налагодження роботи правового лекторію для учнів молодших, середніх і старших класів гімназії;
- проведення ігрових треніпгів з правової тематики для школярів молодших класів;
- організація цікавих зустрічей юних правознавців з політичними і громадськими діячами, відомими юристами, викладачами профільних навчальних закладів, авторами програм, випускниками гімназії;
- екскурсії юних правознавців до вищих навчальних закладів, органів правосуддя, міліції тощо;
- організація, активна участь у загальношкільних заходах тижнях правознавства, місячниках правових знань;
- складання літопису товариства « Правознавець ».
Усі перелічені напрями роботи, відповідно до «Концепції позашкільної освіти і виховання», відносяться, з одного боку, до дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти, що передбачає залучення школярів до науково-дослідної, пошукової діяльності, розповсюдження наукових знань а також перетворення їх в знаряддя творчого опанування світу, а з іншого — до соціокультурного напряму позаурочної освіти, що зумовлює надання допомоги учню в визначенні свого особистого статусу як індивідуальності через включення у систему соціальних відносин, підвищення її престижу й авторитету, виконання різноманітних соціальних ролей, заохочення до участі у вирішенні , моральних соціально-політичних,,трудових ,проблем суспільства.
Зауважимо, що специфіка позаурочної роботи висуває перед вчителем особливі вимоги щодо вдосконалення професійної майстерності. Учні, які приходять на навчання у позаурочний час, розраховують на висококваліфіковану допомогу вчителя, переконані у тому, що він зуміє дати відповіді на всі питання, що їх цікавлять. Така дитяча вимогливість примушує керівника до постійного поповнення власного інтелектуального багажу, застосування новітніх методик у роботі з учнями, пошуку шляхів всебічного само-вдосконалення — одним словом, доведення своєю повсякденною копіткою працею слушності думки відомого педагога і літератора ГІітера Лоренса «Унція репутації коштує фунта роботи».
Надзвичайно важливим є вміння керівника створити сприяМ ливий психологічний клімат у дитячому самодіяльному колективі, встановити атмосферу доброзичливості, поваги і щирої зацікавленості у набутті нових знань. «Вчительське менторство», на жаль, усе ще поширене у повсякденній шкільній практиці, так само,рік і притаманне навчальному процесу «рольове спілкування», аж ніяк не годиться для позаурочної роботи. Психологічна дистанція між вчителем та учнями об’єктивно зберігатиметься у будь-якому разі, мета ж керівника в даному випадку — стати для юних правознавців старшим товаришем, однодумцем, щиро поділяти їх творчі плани та інтелектуальні захоплення. Досконалий професійно-твор¬чий портрет недагога-організатора позакласпої роботи змалював, на нашу думку, колега Т. І. Сущенко: «Гарантований авторитет педагогу приносить його людяність, здатність розуміти дитячі турботи, проблеми і переживання, щиро на них реагувати, добирати тем¬пи індивідуального розвитку, задовольняти інтереси, цінувати й підтримувати ініціативу, бути уважним до кожної дитини».
Тепер розглянемо докладніше зміст, методику проведення кожного з напрямів роботи товариства «Правознавець».