Мета. Познайомити учнів з особливостями господарського розвитку і політичного життя Римської імперії у 2—3 ст.; удосконалити навички встановлення причинно- наслідкових зв’язків.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: назвати вияви кризи в Римській імперії у 2—3 ст; скласти уявлення про особливості політичного життя імперії в досліджуваний період; визначити причини зщни тактики римлян у боротьбі проти варварів.
Основні терміни і поняття. Пролетарі, імператори «солдатські» а також «сенатські» , варварські племена.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
План
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III. Вивчення нового матеріалу
1. Кризові явища в Римській імперії. Колонат.
2. «Солдатські» та «сенатські» імператори.
3. Криза III ст. н. е. і вторгнення варварів.
IV. Закріплення нових знань
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
З огляду на тип уроку, етапу актуалізації знань можна приділи і н незначну за часом частину. Необхідно провести аналіз виконаним контрольної роботи; вибірково перевірити додаткове завдання (заповнення таблиці) і провести роботу з перевірки запам’ятовуваний дат.
Робота з датами.
Виконується біля дошки за допомогою «лінії часу».
4. Скільки років минуло від заснування Рима до вбивства Юлія Цезаря?
5. Скільки років минуло від установлення в Римі республіки до початку одноосібного правління Октавіана Августа?
6. Скільки років тривало правління Юліїв-Клавдіїв?
7. Скільки років тривало правління династії Антонінів? Підбиваючи підсумки, учитель нагадує характерні риси Римсько)
держави 1—2 ст. .:
— посилення імператорської влади;
— зменшення ролі й значення народних зборів і сенату;
— продовження завойовницьких воєн, придушення повстань у Про вінціях.
IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Кризове становище у Римській імперії. Колонат.
Евристична бесіда.
1. Поясніть значення поняття «криза».
2. Що свідчило про настання занепаду в господарстві Римської імперії?
3. Чому праця рабів мала низьку продуктивність?
4. Чи могла праця вільних селян скласти конкуренцію дешевій рабській праці?
5. Кого називали «рабами з хатинами»?
6. Кого називали колонами?
7. Як ви вважаєте, чому досить невелика частина вільних селян прагнула стати колонами?
Вислухавши відповіді учнів, учитель робить висновок: в умовах кризи рабовласницької системи колонат був єдиною формою, що могла затримати розпад Римської імперії. Але заборгованість коло-нів перед власниками землі, що зростала з кожним роком, робила їхнє становище подібним до становища «рабів з хатинами», позбавляла зацікавленості в продуктивній праці.З 2 ст. , дедалі більше колонів потрапляли в залежність від власників земельних ділянок. Наслідком збідніння була апатія до праці. Збіднілі вільні землевласники йшли до міст і часто перетворювалися на пролетарів — людей без майна і без роботи, для яких гасло «Хліба і видовищ!» стало правилом життя.
2. Імператори «Солдатські» і «сенатські».
Коментоване читання.
Прочитати текст параграфа.
Додаткова інформація
Правління Северів відкриває нову сторінку в історії Римської імперії — період відкритого панування армії. До династії Северів належали:
Септимій Север (193—211 pp. н. е.);
Каракалла (211—217 pp. н. е.);
Егабал (218—222 pp. н. є.);
Александр Север (222—235 pp. ).
З 217 до 218 р.правив імператор Макрін, префект Преторію, людина низького походження, який був рабом.
Після смерті останнього представника династії Северів, Александра Севера, убитого солдатами, які збунтувалися, почався період громадянської війни. Александр Север став жертвою вбивць через непопулярність своєї політики: він вимагав підвищення дисципліни в армії, скоротив грошові роздачі, намагався підвищити престиж сенату і залучити на керівні посади освічених чиновників.
Після Александра Севера йде серія солдатських імператорів.
Останні століття існування Римської імперії сповнені спроб зупинити розпад і здійснити відновлення держави, що починаються з кінця 3 ст., з часу Клавдія II Готського (268—270 pp. н. е.), який здобув дві великі перемоги: над германською федерацією аламанів і над готами.
Політику відновлення імперії продовжували спадкоємці Клавдія: Авреліан (270—275 pp. н. е.), Проб (276—282 pp.) і Діоклетіан (284— 306 p. н. е.), які почали новий період — Пізньої імперії.
3. Криза ІІІ ст.. і вторгнення варварів
Самостійна робота за підручником.
Прочитати текст параграфа.
Бесіда за запитаннями.
XI. Кого римляни називали варварами?
XII. Наскільки успішною була боротьба Риму з варварськими плс менами?
Заслухавши відповіді учнів, учитель може доповнити матеріи і підручника.
Додаткова інформація У середині 3 ст. найбільш уразливим місцем, з точки зору безпеки імперії, був дунайський кордон. Найбільш загрозливу силу становили племена готів. Задовго до цього вони з’явилися на берегах Понту, а потім підійшли впритул до Дунаю. Від них відкуповувалися щорічними платежами. Але після перемоги над іншими племенами — карпів — імператор Філіпп відмовився платити. Готи заворушилися. Римська армія, що стояла в Мезії для охорони кордону від варварів, замість цього змовилася з ними і відкрила кордон. Готи, карпи й інші племена в кількості ЗО тис. осіб перейшли Дунай і вторглися в Нижню Мезію. Від готів та їхніх союзників вдалося відкупитися великою сумою. Крім Мезії, об’єктами нападів готів та їхніх союзників були Дакія і Балканський півострів.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Історичний диктант.
— В 2—3 ст. в господарстві Римської імперії почався зане¬пад, тобто ….
— Основу всього господарства становила праця ….
— Більш продуктивною була праця орендарів землі, які сплачували власникові землі певну суму,— ….
— Зубожілі селяни, ремісники перетворювалися на людей, які не мали ні майна, ні роботи і жили подачками, тобто на … .
— Занепад господарства спричинив послаблення держави. До влади почали приходити імператори, висунуті армією. їх стали називати … .
— У другій половині III ст. справжнім лихом для Риму стали напади ….
Коди відповідей
Пролетарі — 1. Варвари — 4.
Криза — 2. Колони — 5.
«Солдатські» імператори — 3. Раби — 6.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учні перевіряють диктант методом взаємоперевірки. Учитель визначає питання, які викликали найбільші труднощі, робить загаль¬ний висновок щодо матеріалу уроку:
9. У 2 ст. в Римській імперії, що мала величезну територію і сильну армію, почалася криза.
10. Основною причиною занепаду господарства була низька продуктивність рабської праці.
11. Поява колонів сприяла оздоровленню господарства, але не могла суттєво змінити економічне становище Риму.
12. Часта зміна імператорів була виявом кризи в політичному житті Риму.
13. У зовнішній політиці імперія перейшла від завойовницьких походів до оборони від варварських племен.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Опрацювати текст параграфа.
Виписати до зошитів і вивчити визначення понять «криза», «пролетар», «солдатські» імператори, «сенатські» імператори.
