Мета: з’ясувати причини Листопадової революції 1918 p.; познайомити учнів з основними революційними подіями в країні; розкрити зміст Конституції 1919 р.; схарактеризувати особливості соціально-політичного розвитку Німеччини в період Веймарської республіки; визначити причини встановлення нацистської диктатури; схарактеризувати внутрішню політику режиму нацистів, наголосивши на його расистському, антисемітському характері; формувати вміння аналізувати хід історичних подій, текст історичних документів, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; утверджувати пріоритет загальнолюдських цінностей.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи уроку: словесні (розповідь, бесіда, пояснення), наочні (карта), робота з історичним документом, картки.
Комплексно-методичне забезпечення уроку: політична карта світу, підручник: Бердичівський Я. М., Ладичен- ко Т. В. Всесвітня історія: Навч. (посібник для 10 кл. — Запоріжжя: Прем’єр, 2004; атлас із всесвітньої і історії для 10 класу, роздавальні картки «Нюрнберзькі закони», «Встановлення нацистської диктатури і в Німеччині», схема «Структура влади в нацистській Німеччині», роман Е. М. Ремарка «Три товариші», портрети А. Гітлера, Г. Герінга.
Основні знання: Німеччина після І Першої світової війни; причини І й основні події революції в країні; Конституція Веймарської республіки; соціально-політичне життя Веймарської республіки; причини встановлення нацистської диктатури; шлях нацистів до влади; особистістьт А. Гітлера, суть нацистського режиму.
Поняття й терміни: нацизм, антисемітизм, Третій рейх, гестапо.
Основні дати та події:
30.10.1918р. — 31.07.1919р. — Листопадова революція в Німеччині;
31 липня 1919 р. — проголошення Веймарської республіки;
7—9 листопада 1923 р.— «пивний путч» фашистів у Мюнхені;
30 січня 1933 р.— призначення Гітлера канцлером Німеччини; 23 березня 1933 р.— прийняття рейхстагом закону про надання Гітлерові надзвичайних повноважень;
2 серпня 1934 р.— затвердження Гітлера довічним президентом і канцлером.
Особистість в історії: фон Гінден- бург, А. Гітлер.
ХІД УРОК
I. Організаційний момент
Перевірка присутності учнів на уроці, підготовка учнів до уроку.
II. Актуалізація опорних знань учнів
Інтерактивна частина
- Робота з поняттями.
Учитель зачитує визначення, учні, користуючись картками, на яких записані назви політичних термінів, піднімають той чи інший варіант з визначенням поняття.
1) Необмежене володарювання однієї особи або якоїсь верстви чи групи, яке спирається на насильство і не пов’язане жодними законами. (Диктатура)
2) Основний та універсальний засіб здійснення політичної влади. (Держава)
3) Система політичних, правових, релігійних поглядів та . ідей, у яких оцінюється та усвідомлюється ставлення людей до дійсності. (Ідеологія)
Різновид фашизму і найбільш повне його втілення. (Нацизм) Політична організація, . яка представляє частину певної соціальної групи, націлена на одержання та здійснення влади і прагне з цією метою здобути народну підтримку. (Партія) Одна з форм державного ладу, дляякоїхарактерніповний контроль над всіма сферами життя суспільства. (Тоталітаризм)
7) Соціально-політичний рух, ідеологія та державний режим тоталітарного типу. (Фашизм)
8) Політика усунення, придушення політичних супротивників насильницькими засобами, аж до фізичного знищення. (Терор)
2. Індивідуальна діяльність учнів.
Учитель перераховує твердження (учні повинні обрати правильні), які характеризують становище Німеччини на межі 20—30-х років:
- величезні репарації; втрата частини територій;
- збільшення виробництва за рахунок військових поставок отримання репарацій;
- величезні людські втрати;
- розруха в результаті військових дій на території країни; нестача товарів першої необхідності;
- демократична Конституція; невдоволення Веймарської республіки;
- виступи робітників;
- посилення експлуатації колоній.
Робота над уривком роману Ері- ха Марії Ремарка «Три товариші». Прослухайте і дайте відповіді на питання. «…На сцені стояв коренастий, приземкуватий чоловік, у якого був низький, гучний голос, добре чутний у найвіддаленіших куточках залу. Це був голос, який переконував вже сам по собі, навіть якщо не вслуховуватись в те, що він говорив. Та й говорив він речі легко зрозумілі. Тримався вільно, розходжував по сцені, розмахуючи руками. Відпиваючи час від часу зі стакану, завмирав й, повернувшись обличчям до публіки, голосом, що різко змінювався, одну за одною кидав гострі фрази — відомі всім істини про нужду, про голод, про безробіття, і тоді голос його наростав, доходячи до крайнього, громового пафосу при словах: «Так далі жити не можна! Зміни необхідні!» Публіка виражала гучне схвалення, вона аплодувала й кричала так, нібито ці зміни вже настали. Чоловік на сцені чекав, його обличчя блищало від поту. А потім міцним, незаперечним потоком зі сцени полилися обіцянки, це була справжня злива обіцянок, що захопила кожного: це була лотерея, в якій на кожен квиток припадав головний виграш, у якій кожен міг безперешкодно здобути й особисті права, й особисту помсту, й особисте щастя. Я розглядав слухачів. То були люди різних професій — бухгалтери, дрібні ремісники, чиновники, велика кількість робітників і безліч жінок. Але, незважаючи на те, що їхні обличчя були різні, вони були однаково позбавлені відчуттів й мали однаково мляві погляди, спрямовані в туманну далеч; в цих поглядах була порожнеча. Чоловік на сцені знав усе, у нього на кожне питання була відповідь, на кожен симптом малися ліки. Було приємно довіритися йому. Було приємно знати, що є хтось, хто думає про тебе. Було приємно йому вірити».
Запитання
- Як ви думаєте, що це був за чоловік?
- Чому люди слухали цього чоловіка?
- Хто були його слухачі?
- Який шлях виходу з кризи бачили ці люди?
Учитель робить узагальнення з відповідей учнів). Слухали тому, що хотіли вірити. Багатьом німцям здавалося, що подолати економічну і політичну кризу в країні можливо лише за наявності «сильної руки», вождя, який би сам вирішив всі болючі питання. І такою постаттю в Німеччині став Адольф Гітлер.
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів
— В історії Німеччини, як і Європи загалом, відкрилася трагічна сторінка. До влади прийшли фашисти на чолі з А. Гітлером. На цьому уроці буде розкрито суть нацистського режиму, в основі якого лежало нещадне знищення політичних супротивників, ліквідація громадянських і політичних прав і свобод, створення поліцейського апарату насильства, політика антисемітизму й ідея «Німеччина понад усе». У результаті цього світ наблизився до нової світової війни.
Проблемне запитання уроку: Чим можна пояснити те, що країна, яка дала світу класичну філософію, творчу спадщину Гете і Гейне, науковий доробок Ейнштейна та Планка, стала батьківщиною нацизму, розпалила війну і поставила під загрозу власне існування людства?
План
1 Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.
2 Внутрішня політика режиму.
3 Антисемітська політика нацистів у 1933—1939 рр
IV. Сприйняття і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень в об’єктах вивчення
- III. Інформація учня про життєвий шлях А. Гітлера
Завдання для учнів
Під час прослуховування інформації про А. Гітлера в запропонованих кожному учневі надрукованому міні-конспекті викреслити варіанти відповідей, що не є фактами біографії А. Гітлера.
Доповідь вчителя за планом теми першого питання і конспектування його розповіді учнями в зошити за схемою, що послідовно викладає вчитель у ході розповіді на магнітній дошці.
Див. таблицю.
Запитання
- Чому німецькі промисловці та фінансисти в 1932 р. наполягали на передачі влади нацистській партії?
- Яким їхнім інтересам відповідали програмні настанови фашистів?
Таким чином, прихід фашистів до влади був неминучим, бо демократичні сили країни залишалися роз’єднаними. І, як ви побачили, фашисти прийшли до влади в Німеччині законним шляхом.
2.Структура влади в нацистській Німеччині
Уже наступного дня після призначення Гітлер заявив, що без вагань розпустить парламент й організує нові вибори. З цього часу в Німеччині починається період нацистської диктатури.
Звертаю увагу на структуру влади в нацистській Німеччині. (Викладач будує схему на дошці за ходом розповіді.)
Див. схему.
Герінг запевняв промисловців, що це будуть останні вибори в Німеччині на 10, а може, і на всі 100 років.
У ніч з 27 на 28 лютого був організований підпал будівлі рейхстагу з метою скомпрометувати політичних супротивників — комуністів. За цією справою було арештовано 10 тис. чоловік, у тому числі болгарський комуніст Димитров.
Наступного дня після підпалу рейхстагу надзвичайним декретом президент скасував найважливіші демократичні права і свободи,заборонив всі політичні партії.
23 березня 1933 р. новий парламент надав уряду Гітлера надзвичайні повноваження, що, власне, і скасувало Веймарську конституцію.
Після смерті президента було прийняте рішення про суміщення посад канцлера і президента. Усі військові присягнули на вірність Гітлерові як фюреру (вождю) німецького народу.
19 серпня 1934 р. в країні був проведений референдум про надання Гітлеру виняткової влади. 89,9 % громадян схвалили цю зміну в системі державної влади. В усіх структурах влади міцно затвердилася верти
кальна система фюрерства, тобто підпорядкування нижчих фюрерів вищим. Була створена Генеральна Рада німецького господарства, яка спрямовувала державну економічну політику. До її складу увійшли 12 представників найбільших монополій. Формувалася система примусової праці. У країні запроваджувалася загальна трудова повинність.
Такимчином, на 1938 рік Німеччина стала могутньою державою і в промисловому виробництві вийшла на 1 місце в Європі і на II місце у світі, однак економіка Німеччини була повністю підпорядкована воєнним приготуванням.
Штурмові (СА) та охоронні (СС) загони стали частиною цього апарату насилля. Було створено державну таємну поліцію (гестапо), а в 1933 р. по всій країні з’явилися концентраційні табори — Бухенвальд, Дахау, Заксенхаузен — для утримання в них усіх невгодних режимові людей, передусім діячів опозиції, зокрема комуністів і соціал-демократів, а також інакомислячих, не згодних з поглядами нацистів.
Запитання
А що ж потрібно було зробити, щоб всі німці думали однаково, по-на- цистськи?
Учитель. Гітлер знав, що робити. Щоб привчити всіх німців думати однаково, по-нацистськи, потрібно було усунути джерела ідей, що не відповідали гітлерівському світогляду. З одного боку, для нацистів це означало придушити носіїв таких ідей. З іншого, — духовне підкорення народу вимагало ліквідації маси книг. І в ніч на 10 травня 1933 р. нацисти влаштували публічне спалення книг, написаних «неарійцями», тобто євреями та антифашистами.
Дивимось хроніку з фільму «Звичайний фашизм», де показана ця страшна акція. На оточену штурмовиками й есесівцями площу біля Берлінського університету десятки вантажівок підвозили все нові партії невгодних нацистам книг. На очах у збудженого натовпу були кинуті у вогонь видатні твори літератури: твори Гейне, Манна, Ремарка та інших авторів.
Згадується страшне пророцтво великого німецького поета Генріха Гейне, єврея за походженням, чиї твори також палали у цьому вогнищі: «Той, хто починає зі спалення книг, може закінчити спаленням людей».
Запитання
На вашу думку, що мав на увазі Гейне і чи існує зв’язок між долею людини та долею книжок?
3. Антисемітська політика нацистів у 1933-1939 pp.
Що таке антисемітизм?
Робота учнів з політичним словником
Антисемітизм — це форма національних і релігійних забобонів і нетерпимості, вороже ставлення до євреїв.
. Як ви думаєте, чим заважали нацистам євреї?
Учитель. На момент приходу до влади нацистів (1933 р.) серед населення Німеччини євреїв було менше 1 %, але нацисти цілеспрямова-: но проводили антисемітську політику. І тут виникає питання «чому?». Атому, що Гітлеру потрібно було згуртувати німців. Він обрав євреїв як ворожу націю, для боротьби з якою німцям потрібно згуртуватися. І тому нацисти постійно проводили різного роду акції проти євреїв.
Першою такою акцією був економічний бойкот. 1 квітня 1933 р. нацисти оголосили бойкот єврей-бізнесу й торгівлі.
Щоб згуртувати німців, проводилась антифранцузька агітація. Франція розглядалась нацистами як зовніш- ній ворог № 1, винний в усіх нещастях Німеччини, що їй приніс Вер- сальський мир. Євреї ж вважались головним внутрішнім ворогом. Справа в тому, що, хоча євреї дійсно складали незначну частку населення Німеччини, їхні представники займали міцні позиції в банківсько-фінансовій сфері, торгівлі, культурі і науці і складали серйозну конкуренцію німцям, зайнятим у цих галузях. За умов економічної кризи конкурентна боротьба між єврейськими і німецькими колами загострилась. Зокрема, єврейським банкірам дорікали за те, що свої капітали вони наживають не за рахунок підприємницької діяльності, а в результаті біржових махінацій, сумнівних валютних операцій, лихварства і переводять гроші за кордон, не вкладаючи їх у німецьку промисловість, тим самим її знекровлюючи, а євреям — діячам науки і культури — за те, що вони не поділяють традиційних німецьких цінностей. Тобто німецькі промисловці і фінансисти, частина науковців і митців сприймали ідеологію нацизму як найдієвіший засіб назавжди розправитися з конкурентами. У свою чергу, майно і капітали, вилучені у євреїв на користь державної казни, дали змогу нацистам провести економічну модернізацію.
У день бойкоту біля єврейських магазинів стояли нацисти-пікетчики з плакатами в руках: «Німці, захищайте себе. Не купуйте нічого у євреїв». Метою бойкоту було залякати євреїв Німеччини й усього світу та не дати їм чинити опір нацизму.
Були видані найсуворіші, навіть абсурдні за своїм змістом постанови, закони та укази про вилучення євреїв з культурного та громадського життя Німеччини.Як, наприклад, розуміти закон, що забороняв євреям гуляти у громадських місцях, у садах та парках, відвідувати басейни? А заборону єврейським дітям тримати цуценя або кошеня? Ці правові акти переслідували жахливу мету: створити психологічну прірву між німцями та євреями. Німців привчали думати про євреїв як про ворожу расу, що негідна жити поруч з арійцями або знаходитися в їх товаристві.
Третій рейх формував таку суспільну атмосферу, де єврей сприймався як ворог. У вересні 1935 р. на з’їзді нацистської партії були прийняті Нюрнберзькі закони, що позбавляли євреїв всіх громадянських прав і зводили їх до рівня осіб, що не можуть розраховувати на якісь привілеї та державні посади.
Індивідуальна робота учнів з документом «Нюрнберзькі закони»
Нюрнберзькі закони звели расизм у ранг правової основи. А що означає життя людини, яку позбавили всіх прав?
Не можна не сказати ще про одну акцію нацистів — «Кришталеву ніч». 7 листопада 1938 р. молодий польський єврей вбив у Парижі німецького дипломата на знак протесту проти насильної депортації з Німеччини до Польщі 15 тис. євреїв, серед яких були і його батьки, на що гестапо відповіло нищівним погромом. Увечері і вночі з 9 на 10 листопада по всій Німеччині прокотилася хвиля погромів: були спалені і зруйновані всі 1400 синагог Німеччини, зруйновані і пограбовані єврейські будинки, магазини, школи. 91 єврея було убито, декілька тисяч поранені, відправлені до концтаборів. А верх цинізму полягав у тому, що нацистське керівництво звинуватило в усьому євреїв. На єврейську общину Німеччини було накладено контрибуцію в 1 млрд марок. Ці події увійшли в історію під назвою «Кришталева ніч» або «Ніч битого скла».
Запитання
Що сталося у Кришталеву ніч?
V. Узагальнення й систематизація знань
Дискусія, обговорення проблемного питання.
Узагальнення вчителя з проблемного питання на основі відповідей учнів.
Підбиття підсумків уроку.
Учитель. На цьому уроці ми побачили суть нацистського режиму, в основі якого лежало нещадне знищення політичних супротивників, ліквідація будь-яких політичних прав людини і громадянина, ідея
«Німеччина понад усе». У результаті цього світ наближався до нової світової війни.
Пастору Мартіну Німмелеру, в’язню концтаборів, належать такі слова: «Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав — я не був євреєм. Потім вони прийшли за комуністами. Я мовчав — я не був комуністом. Потім вони прийшли за профспілковими робітниками. Я мовчав — я не був профспілковим робітником. Після цього вони прийшли за мною. Але всі вікна були темними. Не залишилось нікого, хто міг би допомогти мені».
Висновок-побажання. Нехай ніхто з нас ніколи не стане ні катом, ні жертвою, ні байдужим спостерігачем!
VI. Домашнє завдання
- Опрацювати підручник: Бердичівський Я. М., Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. — Запоріжжя: Прем’єр, 2004.-§20-21.
- Творче письмове завдання. Написати твір-мініатюру за такими темами:
1)«Французькі історики писали, що нацисти «піддали сумніву розум». Вони його приспали. Але сон розуму породжує чудовисько». У чому полягає сон розуму в нацистській Німеччині? Які чудовиська він породив?
2)«Світ занадто небезпечний, щоб у ньому жити, — і не з вини тих, що творять зло,-а через тих, хто стоїть поруч і нічого не робить».
Література
- Щедріна I.E. Всесвітня історія у схемах і таблицях. Навч. посібник для 10—11 кл. — К.: Академія, 2001.
- Воропаева В. В., Татаринов М. В. Всесвітня історія. Новітній період. 10 клас. Плани-конспекти уроків. — Харків: Веста, 2003.
- Бердичівський Я. М., Ладиченко Т. В. Всесвітня історія. Навч. посібник для 10 кл.— Запоріжжя: Прем’єр,
- 2004.
- Ремарк Ерих Марія. Три товариші. — Радянський письменник, 1960.
