Починаючи від 70-х р. XIX століття відбувалися страйки й нерівномірні зміни. США лідирували в тому переході до індустріального виробництва, який здійснювали передові країни світу, такі як Англія, Німеччина, Франція, Росія, Італія, Японія тощо. Кінець XIX століття— це новий етап науково-технічної цивілізаційної революції, яка приводить до остаточного розподілу всесвіту серед могутніх держав, розподілу колоній, ринків збуту, сфер впливу, джерел сировини. В цьому плані левова частка багатств належала «старшим» країнам, таким як Англія і Франція. А «молоді», обділені часткою світових багатств, претендували на їх перерозподіл. На це претендували також могутні клани фінансової олігархії.
США домагалися економічної і політичної гегемонії над Американським континентом.
Задля цього вони використовували ідеї панамериканізму і навіть створили Міжнародний союз американських республік (1889), що було логічним продовженням доктрини Монро. Спираючись на ці ідейні підвалини, держсекретар Р.Олні втрутився в прикордонний конфлікт між Венесуелою і Бри-танською Гвіаною через перла річки Оріноко, де було знайдено золото.
Британія змушена була поступитися своїми інтересами на користь США. Кордон, вздовж якого йшли золоті розсипи, між Венесуелою і Британською Гвіаною було встановлено так, що він був вигіднішим для США, ніж для Британії. Але американського континенту США було замало.
У цілому вони прагнули не допустити поширення впливу Англії, Франції та Німеччини в країнах Південної Америки та у Тихому океані і придбання тут морських баз як опорних пунктів на підступах до Азії. Колоніальну експансію США гальмували, по-перше, відсутність серйозної армії і флоту, по-друге, наявність міського внутрішнього ринку, завдяки чому певні кола буржуазії не були зацікавленими у зовнішньополітичній експансії. Але з 80-х років експорт США значно перевищував імпорт.
Експорт був «благородним». З країни вивозили кораблі, потяги, продукцію машинобудування і, відповідно, посилювалися вимоги тих груп, які прагнули здобути нові ринки і сфери прикладання капіталу за межами США. Був ухвалений законопроект про будівництво трьох військових кораблів І класу і 10 торпедних катерів.
