Вступ до історії давнього світу. 6 клас

Вступ

«Все пізнається у порівнянні» — ця відома фраза передає глибоке ро­зуміння процесу пізнання, який по­чинається з виділення об’єкта, що вивчається, із сукупності інших од­норідних об’єктів, виявлення спіль­них рис і відмінностей цих об’єктів, нарешті, їх класифікації.

Філософи вважають, що без порів­няння неможливий процес мислен­ня; фізіологи стверджують, щофунк- ції зіставлення й розпізнавання — основа розумових дій людини. Все це свідчить про те, наскільки важ­ливо для розвитку учнів їхнє вміння порівнювати, виявляти спільні риси і відмінності, наприклад, серед різ­них історичних об’єктів, епох, явищ, подій, особистостей.

Вимога навчити учнів процедури порівняння міститься і в Державних стандартах, і в новій програмі для 12-річної школи. [2].

З власного досвіду я можу зазначи­ти, шо недостатній рівень сформо- ваності окремих компонентів мис­лення, в тому числі й порівняння, є причиною невисокого рівня на­вчальних досягнень учнів. Якщо не усунути цих недоліків, то вони ста­ють хронічними. При цьому спо­стерігаються порушення в поведінці учня (неадекватна самооцінка, не­гативне ставлення до школи, про­типравна поведінка тощо).

Вік 9-14-ти років найбільш сприят­ливий для цілеспрямованої педаго­гічної дії в цьому напрямку. Учні цього віку виявляють бажання та го­товність до співробітництва з дорос­лими та однолітками, виявляють активність і готовність включатися в різні види діяльності. У них вини­кає потреба в самовираженні, що й може використати вчитель.

У пропонованій корекційній про­грамі ця проблема вирішується зав­дяки цілісному проектуванню взає- мозв’язного ланцюга модулів розу­мових операцій.

Для того, щоб встановити спільність та відмінність об’єктів, які порівню­ються, необхідно уявно розбити їх на частини, виділяючи ознаки, тоб­то провести аналіз і потім, порівню­

ючи, встановити збіг або відмінність елементів. Порівняння є основою будь-якого розумового групування предметів, явищ, подій. Тому й був використаний цей підхід у підготов­ці цього діагностичного інструмен­тарію для проведення моніторингу якості освіти, який дозволяє не тіль­ки визначити певний рівень знань учнів з предмета, а й отримати нові знання у ході проведення порів­няльного аналізу, опрацьовуючи документи та тексти в ході тесту­вання.

Для правильного проведення порів­няння об’єктів перш за все необхід­но виділити і продумати основу порівняння, тобто визначити озна­ки, які будуть виявлятися в об’єктах, що порівнюються. По завершенні цієї роботи, як правило, роблять ви­сновок, у якому вказують спільні й відмінні ознаки даних об’єктів.

У різних ситуаціях порівняння до- помогає досягти різних цілей:

• виявити спільні ознаки й від­мінності;
• з’ясувати ознаки, які потім до­поможуть побудувати струнку систему;
• встановити спільні закономір­ності й систематизувати їх на цій основі;
• встановити причинно-наслідкові зв’язки;
• прогнозувати.

Хочеться визначити, що порівнян­ня як прийом розумової діяльності тісно пов’язане з виділенням голов­ного та узагальненням. Адже вибір основи для порівняння є ніщо інше, як виділення головної на даному етапі навчання ознаки об’єкта. Виділити цю ознаку можливо лише за умови розуміння головного в то­му, що вивчається. Порівняння об’єктів за даною ознакою, з’ясу­вання їхніх спільних рис — перший крок до узагальнення.

Таким чином, якщо учні оволодіють вмінням виділяти головне, то у них значно швидше й ефективніше фор­мується прийом порівняння, що, у свою чергу, сприяє розумінню суті прийомів класифікації й узагаль­нення.

Етапи формування компетенції роз­ташовуються в ієрархічній послі­довності за принципом «від прості­шого до складнішого». Кожен учень послідовно проходить всі етапи опрацювання та засвоєння того чи іншого уміння, витрачаючи на кож­не з них стільки часу, скільки йому потрібно для повного та успішного формування бажаного продукту навчання. Схему відпрацювання модуля «Порівняння» у 7 класі на уроках історії наведено у статті JI. J1. Мішустіної, Н. А. Татарчук «Технологія складання корекційних програм у системі моніторингових досліджень» [З, С. 32—33]. Етапи навчання порівняння розкриті та­кож у статті О. Фідрі «Як розвивати знання», він же наводить і пам’ятки для проведення порівняння.

Нижче пропонується апробований матеріал для тестових завдань з іс­торії для учнів 7 класів, який вклю­чає чотири ступені складності, при­клад використання одного питання на різних рівнях та орієнтовний ал­горитм відповідей.

7 КЛАС

І. рівень

1. Хто правив раніше: Олег Віщий чи Данила Галицький?
2. Яка подія відбулася раніше: по­ходи Ігоря на Константинополь чи битва на річці Калка?
3. Використовуючи ілюстрації, по­рівняйте одяг мешканців Київ­ської Русі і сучасний?
4. Порівняйте житло неандерталь­ця і кроманьйонця.
5. Чим відрізняються первісні лю­ди від тварин?

ІІ. рівень
Заповніть таблицю «Відмінність влади вождя від влади князя».

Висновок.

1. Заповніть таблицю «Становище і верств населення міста*.

 

Висновок.

3. Заповніть таблицю «Стани Київської Русі».

Висновок.

4. Заповніть таблицю.

Висновок.

5.Порівняти поняття щедрості в уявленні середньовічного фе­одала і в сучасноіиу суспільстві.
6.Чим відрізняються умови життя рабів від умов життя селян?
7.Чим відрізняється життя міської бідноти від життя міських ба­гатіїв?
8.Порівняти поняття «тотемізм» і «фетишизм».
9.Порівняти поняття «рід» і «пле­м’я».
10.Порівняти життя людей в епоху неоліту і палеоліту.
11.Релігії іудеїв, християн і мусуль­ман багато в чому збігаються. Що відрізняє їх від язичництва?
12.Що спільного було в діяльності київських князів Олега та Ігоря?
13.Що було спільного в причинах падіння Київської Русі від мон- голо-татар і Болгарії, Сербії,
14.Константинополя від турок-ос- манів?
15.Порівняти освіту в Київській Русі та Західній Європі.

ІІІ. рівень

1. Порівняти рабство у слов’ян і давніх греків.
2. Порівняти владу правителя за умов абсолютної монархії і ста­нової.
3. У поезії Кабіна (XV ст.) ми зна­ходимо роздуми про сенс життя, наприклад:

Нельзя и правду возлюбить, и ложь,

И голос доброты, и денег звон;

Не будь на жалкий барабан похож,

В который ударяют с двух сторон.

Ни ласки, ни любви и ни духовной пиши —

Повсюду не ищи, как милостыню нищий.

Ты ласку и любовь твори в душе своей,

А не вымаливай их у других людей!

Чи згодні ви з думкою автора?

4.Порівняти документ і текст па­раграфа (Р. Лях, Н. Темірова Іс­торія України. — К: Ґенеза, 2000 р. — С 106, 108-109) і ска­зати, у чому різниця.

5. Порівняти діяльність князів Святослава, Володимира . та Ярослава.

6. Порівняти життя слов’ян і кочо­вих племен Причорномор’я.

7. Чим похід Мамая проти руських земель відрізнявся від звичай­них татарських набігів? Вико­ристайте текст документа: «Тією ж осінню прийшов ординський князь Мамай з однодумцями своїми і з усіма іншими князями ординськими, і з усією силою татарською, та ще, крім того, за­гони найняв бусурман, армян, фрягів, черкесів, ясів, буртасів. Також з Мамаєм в однодумстві був литовський князь Ягайло…, князь Олег Іванович Рязан­ський…»

8. Порівняйте мусульманство і хрис­тиянство.

9.Порівняйте діяльність двох істо­ричних осіб і скажіть, ким вони були: союзниками чи супротив­никами:

 імператор Костянтин Багрянородний і княгиня Ольга;

князь Данило Галицький і Папа Римський;

князь Ярослав Мудрий і київ­ський митрополит Ілларіон.

IV. рівень

1. Уявіть собі, що ви опинилися в українському середньовічному місті. Розкажіть про те, що ви там побачили. Що вас здивува­ло, видалося незвичним (у тому числі й у побуті). Що б ви бажа­ли запозичити з середньовіччя у наш час?
2. Що могли розповісти про князя Святослава дружинник і селя­нин? У чому їхні розповіді збіга­лися б? Чим би різнилися?
3. Розкажіть про події 988 р. у Києві від імені київського ремісника і грецького священ­ника, який приїхав хрестити Русь. .
4.   Порівняйте опис князя Роман Мстиславича за: «Галицько-Волинським літопи­сом» (XIII ст.);

«Історією держави Російської» (В. Татищев.);

«Великопольською хронікою» (кін. XIII — поч. XIV ст.).

У чому причини відмінностей опи­су особи Мстислава Романовича? Ваше ставлення до особи князя?

ДЖЕРЕЛА

З «Галицько-Волинського літопису» (XIII ст.)

«По смерті ж великого князя Рома­на, вікопомного самодержця всеї Русі, який здолів всі поганські наро­ди, мудрістю ума додержуючись за­повідей Божих. Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка сво­го Мономаха…»

«История державы Российськой»

(В. Татищев)

«Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже ве­ликий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, запинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселив­ся з вельможами, але п’яним ніколи не був. Багатьох жінок любив, але жодна ним не’ володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові впра­ви; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах про­вадив, багато перемог здобув, а в од­ній був переможений. Через те всім оточуючим був страшний. Коли йшов на поляків, то сказав: «Або по­ляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» 1 збулося останнє».

«Великопольська хроніка»

(кін. XIII — поч. ХІУст.)

«Хоч галичани і вагалися у своїх роздумах…, однак мусили прийняти князем Романа, якого страхалися, як блискавки. Адже вони вже добре знали, яку витончену тиранію й криваву жорстокість виявляє він до своїх підданців. Звідусіль вони терплять утиски. І немає жодної надії на можливість повстання…

…Роман, як увійшов у роль жорсто­кого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників, які цього не сподівалися. Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з ін­ших здирає шкіру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами. А в декотрих вириває нут­рощі, а вже потім убиває. Викорис­товуючи всі види катувань, він яв­ляє собою для своїх громадян жах­ливішого ворога, ніж для недругів. А тих, кого він не може зразу схопи­ти, тому що вони, нажахані, повті­кали в інші краї,, використовуючи дарунки, лестощами, всілякими хитрощами кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім нака­зує стратити їх з найжахливішими, неймовірними катуваннями, щоб цим викликати жах у сусідів і, ни­щачи могутніх, правити безпечніше. Звідси й походить відоме прислів’я: «Не можна безпечно скуштувати меду, доки не винищено бджіл». завдяки нещастям інших він сяг­нув добробуту і за короткий час став могутнім настільки, що панував всесільно майже над усіма руськими князями, провінціями».

ПИТАННЯ У ЗАВДАННЯХ НА РІЗНИХ РІВНЯХ

І завдання

І. рівень

Що виникло раніше: християнство чи мусульманство?

ІІ. рівень

Порівняти християнство та язич­ництво.

ІІІ. рівень

Порівняти умови виникнення хрис­тиянства та мусульманства.

IV. рівень

Вам довелося взяти участь у диспуті про переваги християнства над му­сульманством. Розкажіть про цю подію у вашому житті.

IIзавдання

І рівень

Що виникло раніше: рабовласниць­кі чи феодальні відносини?

. II рівень

Чим відрізняються умови життя ра­бів від умов життя селян?

III. рівень

Порівняти рабство у слов’ян і давніх греків.

IV.рівень

Що може розповісти про своє життя селянин-слов’янин, захоплений у полон хазарами, які зробили з ньо­го раба?

ПРИБЛИЗНИЙ АЛГОРИТМ ВІДПОВІДЕЙ

І рівень

Питання. Що виникло раніше: ра­бовласницькі чи феодальні відно­сини?

Відповідь. Рабовласницькі.

П рівень

Питання. Чим відрізняються умови [ життя рабів від умов життя селян?

Відповідь. На відміну від рабів, селяни були особисто вільними і мали і можливість самостійно розпоря­джатися своїм життям, прибутками зі   своєї ділянки, мати сім’ю (родину), дітей. У період раннього серед­ньовіччя селяни повинні були, на відміну від рабів, служити в армії, захищати батьківщину.

III. рівень

Питання. Порівняти рабство у сло­в’ян і давніх греків.

Варіант І

У слов’ян і давніх греків були раби, а їх головним джерелом постачан­ня — військовополонені, але у греків були й інші джерела рабства (діти рабині, піратство та боржники — до реформ Солона). На відміну від класичного рабства давніх греків, згід­но з яким раб — річ свого пана, у слов’ян було патріархальне рабс­тво, тобто недовічне і більш м’яке (раб — молодший член родини, їсть за одним столом з хазяїном, спить на підлозі, але в будинку господаря, виконує більш важку роботу, ате працює і його пан, а через 5 років раб отримує волю і може або повер­нутися на батьківщину, або залиши­тися,. але вже як вільна і рівноправна людина).

Варіант II Див. табл.

Таким чином, патріархальне рабство (у слов’ян) дуже різнилося і з класичним (у греків та римлян).

IV. рівень

Питання. Що може розповісти про • своє життя селянин-слов’янин. захоплений у полон хозарами, які перетворили його на раба?

 

Відповідь

Боги! Чому ви немилосердні до ме не? Чим я завинив перед вами, о Свароже, о Перуне, о Дажбоже? Я завжди приносив вам жертву, пра­цював і жив по совісті, виконував всі вимоги нашої общини і був не останньою людиною на селі. Боги не обділили мене силою й бажанням  працювати, і не було у нашій общині людини, яка б краще за мене пра­цювала в полі, отримувала б більші врожаї; у мене був гарний будинок, красуня-дружина, яка тримала у порядку і будинок і скот, та й дітлаха­ми боги мене не обділили: чотири сини і дружина казала, що подарує мені незабаром ще одного. На селі мене поважали і прислухалися до моїх слів. Наш князь Святослав славний, звичайно, воїн, але, якби він частіше залишався вдома, мож­ливо, це лихо ніколи не прийшло до моєї домівки. Почувши про те, що князь знову в поході, хозари, як хор­ти, накинулися на наші землі, роз­дираючи і розорюючи їх. Як могли, ми боронили своє добро, але сили були нерівними. Добре хоч, що дру­жин з дітлахами ми встигли вислати до лісу (моя Слава і корову угнала з собою), а самі, озброївшись хто чим міг, намагалися захиститися від цієї розгнузданої орди, яка хапала все, що потрапить до рук, все їм потрібно було, а що не могли унести з собою — спалювали. Билися ми хоробро. Віддати те, що нажите своєю працею?! Краще смерть!

Коли я отямився, скинув дурман й озирнувся, то побачив, як розо­рюють нажите нашею працею, же­нуть худобу, набивають мішки на­шим добром. У відчаї я скочив і схо­пив одного з них, який реготав, дивлячись на здобич. Я задавив йо­го голими руками. Але наступної миті мене скрутили і батогами по­гнали до інших сільчан, і вмить ми втратили все, що було, що сприйма­ли як належне: волю, родину, домів­ку, землю, права. Віднині ми — ра­би, хай будуть прокляті ці хозари та їхні боги! Мене навіть за людину не вважають, ставляться гірше, ніж до тварини: працюй з ранку до ночі й отримаєш, у кращому випадку, ковток води і скибку хліба! Зрозумі­ло ми теж намагаємося не залиша­тися у боргу. Якщо нас не бачать, ми не працюємо, ламаємо все, а вночі обмірковуємо плани втечі, розпові­даємо один одному про своє минуле життя або мовчимо, згадуючи своїх близьких, щастя, якого було так ба­гато раніше, і сподіваємося на князя Святослава. ‘

Наше життя щербатого гроша не варте! Але й мені таке існування не потрібне. Якщо не визволить най­ближчим часом князь від цього при­низливого рабства, спробую втекти, а там вже, як судилося. Або вдасть­ся, і я поверну собі щасливу долю, або ні, і я позбудуся цього приниз­ливого життя, яке не ціную. І хай допоможуть мені боги!

Література

1. Баханов К. О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. — За­поріжжя, 2002.

2. . Історія України. Всесвітня історія: Програми для загальноосвітніх на­вчальних закладів. 5—12 класи. — К.,2005.

3. Мішустіна JI. JI., Татарчук Н. А. Тех­нологія складання корекційних про­грам у системі моніторингових до­сліджень // Педагогічна скарбниця Донеччини. — 2005. — № 2.

загрузка...