Мета: охарактеризувати значення та підсумки відкриття дру­гого фронту в Європі, сформувати в учнів цілісне уявлення про перебіг воєнних подій у 1945 p., приділити особливу увагу Бер­лінській конференції, показати розгром Японії; охарактеризувати підсумки, наслідки та уроки Другої світової війни, висловлювати судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни, пояс­нити причини створення ООН; уміти складати політичні портрети
визначних військових і політичних діячів; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити; встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, працювати з різноманітними істо­ричними джерелами інформації; виховувати патріотичне ставлен­ня до свого народу, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда

  1. Які території були звільнені військами союзників у 1943 p.?
    1. Розкрийте основні напрямки наступальних операцій радян­ських військ у 1944 р. і оцініть їх наслідки.

III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Якщо капітуляція Італії започаткувала розпад ні­мецького союзницького блоку поклала, то в результаті виходу Ра­дянської армії на західні рубежі СРСР і перенесення її бойових дій у Центральну і Східну Європу цей блок був приречений на остаточ­ний розпад. Важливу роль у визволенні країн і народів Європи від нацизму відіграли й війська інших членів антигітлерівської коа­ліції.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Тегеранська конференція. Відкриття Другого фронту у Європі
Учитель. Корінний перелом у ході Другої світової війни по­ставив перед країнами антигітлерівської коаліції питання про ор­ганізацію остаточного розгрому Німеччини та її союзників. 29 лис­топада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані в умовах суворої секретності відбулася конференція глав трьох найбільших союзних держав. Ф. Рузвельт, Й. Сталін і В. Черчілль зібралися разом, щоб остаточ­но погодити плани ведення війни, а також щоб прискорити розгром Німеччини та її сателітів.Рішенням Тегеранської конференції стало відкриття Другого фронту в Європі. СІЛА і Велика Британія зобов’язались у травні

1943     р. висадити десант у північній Франції й утворити Західний фронт. Натомість СРСР зобов’язувався після капітуляції Німеччи­ни вступити у війну з Японією. Союзники погодилися спільно пра­цювати як для досягнення перемоги, так і в післявоєнний період з метою забезпечення тривалого миру.

Учні записують дати військових подій у Західній Європі.

►         Відкриття Другого фронту в Європі

  • 6 червня 1944 р. спільні війська США, Великобританії и Кана­ди висадились в Нормандії.

Під час висадки було вбито до 5 тис. солдат і офіцерів союзників. До 12 червня було розширено плацдарм, на якому було зосере­джено 16 дивізій союзників. Проти них німці задіяли 12 диві­зій. 29 червня був захоплений Шербур.

Втрати за період с 6 червня до 24 липня становили у союзни­ків — 122 тис., а у німців — 117 тис. чоловік.

  • 6 червня 1944 р. — відкриття Другого фронту — початок опера­ції «Оверлорд» — висадка союзників у Північній Франції (вер­ховний головнокомандувач — генерал Д. Ейзенхауер, команду­вач сухопутними силами — генерал Б. Монтгомері).
  • 15 серпня 1944 р. — початок операції «Енвіл» — десантування союзників на півдні Франції.

Боячись потрапити в оточення, німецькі війська у Південно- Західній та Південній Франції почали відступати.

  • 25 серпня — капітуляція німецьких військ у районі Парижа. Прибуття до столиці генерала Ш. де Голля.

Розпочалася завершальна стадія війни в Європі.

  • 4 вересня було захоплено Антверпен.
  • 17 вересня 1944 р. почалась Голландська операція — найбільша десантна (100 тис. десантників) операція.

Вона була невдалою. Прорвати оборону не вдалось. Наступ упо­вільнився. Загинуло 18 тис. союзників.

  • У грудні 1944 р. німці завдали удару союзникам в Арденнах, який було зупинено тільки в кінці січня. Німці почали переки­дати війська на Східний фронт, де відбувалась Вісло-Одерська операція.

Робота з діаграмами 

Запитання

Яка з цих битв мала вирішальне значення в ході війни?

 


Учитель. 13 січня почався наступ у Східній Пруссії, який тривав до 25 квітня. Втрати Німеччини вбитими та полоненими становили до 400 тис., втрати радянських військ — 150 тис. осіб. 13 лютого був узятий Будапешт.

Із лютого бойові дії були перенесені на територію Німеччини. Берлін почав готуватися до оборони.

►► Роль визначних військових, державних та політичних діячів у перемозі над нацизмом та фашизмом

Повідомлення учнів

Учні отримали випереджальне завдання підготувати повідо­млення про видатних політичних і військових діячів: У. Черчілля, Г. Жукова, Й. Сталіна, Ф. Рузвельта, О. Василевського, К. Рокос- совського, Ш. де Голля, Д. Ейзенхауера.

Запитання

Яку роль відіграли ці політичні і військові діячі в історії своїх країн?
  1. Чи міг би змінитися хід історії, якби їх не було?

►► Завершення та наслідки війни

Робота з таблицею

ЯЛТИНСЬКА (КРИМСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ (4—11 лютого 1945 р.) за участі У. Черчілля, Й. Сталіна, Ф. Рузвельта


 

Учитель. Світ вступив у 1945 р. Друга світова війна точила­ся вже 4,5 року. Поразка Німеччини була очевидною. Але легких перемог не було і 1945-го. Наприкінці березня 1945 р. союзники почали операцію з форсування Рейну і захоплення Рура, яка за­кінчилась 17 квітня. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підго­товлених позицій, де можна було б цей опір організувати. Війська союзників швидко просувались на схід, і 18 квітня їх передові час­тини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював

2 травня.

Найбільш драматичною сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція.

Вправа «Лінія цінностей»

У кожного учня на парті аркуш клейового паперу. На дошці про­ведена лінія, з обох сторін від якої висять таблички «Ні» і «Так».

Учитель просить учнів визначитися, відповівши на запитання: «Чи виправданим був штурм Берліна?» Учні повинні прикріпити свій аркуш паперу на ту позицію, яка відповідає їх ставленню від чіткого «Ні» до чіткого «Так», обираючи також і проміжні позиції. Відстань аркуша від таблички означає позицію учня. Декількох учнів просять прокоментувати свій вибір.

Робота з документами

Маршал Г. Жуков

«Боротьба за Берлін ішла не на життя, а на смерть. Із глибин матінки Росії… прийшли сюди наші люди, щоб завершити справед­ливу війну з тим, хто зазіхнув на свободу їхньої Батьківщини… Всі прагнули вперед… щоб здійснити важливу справу — встановити Прапор Перемоги у Берліні».

Маршал В. Чуйков

«Ми розуміли, що там, у центрі Берліна, зарилися у кам’яних руїнах не просто солдати, що там зосередилися фашистські мані­яки, злочинці, у яких руки по лікоть в крові. їм було байдуже, де помирати — у Берліні під кулями радянських військ чи з лави під­судних іти на смертну кару».

Генерал Дж. Маршалл, начальник штабу армії США

«Своєю перемогою у Берлінській операції радянські війська за­вдали блискавичного удару по гітлерівській воєнній машині. Втра­тивши головний військовий, економічний і політичний центр, Ні­меччина була позбавлена можливості чинити опір… Штурм столиці нацистської Німеччини — одна з найскладніших операцій радян­ських військ у ході Другої світової війни».

Запитання

  1. Якими силами здійснювався наступ на Берлін?
  2. Чи згодні ви із думкою, що великих втрат можна було уникнути, якби Берлін взяли б в облогу, а не здійснювали штурм міста?


Учитель. 2 травня Берлін капітулював.

7   травня був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.

8 травня звільнена Прага — столиця Чехословаччини.

24 червня відбувся Парад Перемоги на Красній площі в Москві.

►      Потсдамська конференція

Потсдамська конференція (17 липня — 2 серпня 1945 р.): Й. Ста­лін, Г. Трумен, який став президентом США після смерті Ф. Руз­вельта, У. Черчілль (з 28 липня — новий прем’єр-міністр К. Еттлі).

Запитання

  1. Які три основні питання було розглянуто на Потсдамській кон­ференції?
  2. Які доповнення ухвалили з німецького питання?

Учитель. Не менш важливими на конференції були питан­ня кордонів: Польщі переходив Західний район Східної Пруссії,

з Данциґом (Ґданськом) і Штеттіном (Щецином); СРСР передава­лася Східна Пруссія з Кенігсбергом.

Радянський Союз домігся від союзників визнання своїх кор­донів станом на 22 червня 1941 p., тобто усіх територіальних при­дбань, що були наслідком таємних угод з Німеччиною. Загалом від Німеччини відійшло 24 % довоєнних територій.

Робота з картою

Покажіть на карті ці території.

Учитель. На конференції розв’язували питання й про розподіл морського флоту країн-агресорів між країнами-переможницями, про розміри репарацій (відшкодування). Так, із загальної, суми в 20 млрд доларів 50 % повинен був отримати Радянський Союз, причому було вирішено компенсувати цю суму за рахунок промислового устатку­вання, що було вивезено з Німеччини до СРСР. За рішенням конфе­ренції мільйони німців з колишньої Пруссії, нових польських земель, Чехословаччини і Угорщини мали переселитися до Німеччини.

Було також узгоджено питання репатріації військовополоне­них з різних зон окупації.

Робота над поняттями

Капітуляція — припинення війни та визнання себе пе­реможеним на умовах, запропонованих переможцем.

Демілітаризація — роззброєння.

Денацифікація — заборона нацистської партії.

Декартелізація — заборона монополістичних об’єд­нань.

Учитель. СРСР 5 квітня заявив про розрив договору про ней­тралітет з Японією, а 9 серпня 1945 р. вступив у війну з Японією. На Далекий Схід було перебазовано 4 армії чисельністю 1,5 млн осіб.

Головний удар був спрямований проти Квантунськоі армії, роз­ташованої в Маньчжурії. Внаслідок Маньчжурської операції Кван- тунська армія була розгромлена. Було знищено (за різними дани­ми) від 21 тис. до 83 тис. японців та взято в полон від 640 тис. до

2   млн солдатів і офіцерів японської армії. Втрати радянської сторо­ни становили 9-20 тис. осіб.

Капітуляція армії почалась 20 серпня.

Робота з підручником

За текстом підручника учні складають хроніку війни з Японією.

  • Хроніка війни з Японією
  • 5 квітня 1945 р. — денонсування радянським урядом пакту про нейтралітет з Японією.
  • 6 та 9 серпня 1945 р. — ядерне бомбардування СІЛА японських міст Хіросіма та Нагасакі.
  • 8 серпня 1945 р. — початок бойових дій радянських військ під ко­мандуванням О. Василевського проти Квантунськоі армії Японії.
  • 14 серпня 1945 p. — рішення японського уряду про капітуляцію.
    • 1 вересня 1945 р. — висадження радянського десанту на півдні Курильської гряди.
    • 2 вересня 1945 р. — підписання Акта про беззастережну капі­туляцію Японії.

Після капітуляції Японії завершилася Друга світова війна.

►► Підсумки війни. Створення ООН. Нюрнберзький та Токійський процеси над воєнними злочинцями

 

Робота з таблицями

Запитання

  1. Яка країна зазнала найбільших втрат серед мирного населення порівняно з усім населенням (%)?
  2. Яка країна зазнала найбільших втрат солдатів порівняно з усім населенням (%)?

►      Створення ООН

Учитель. Головні проблеми зі створення всесвітньої органі­зації безпеки було узгоджено в 1944 р. в Думбартон-Оксі (США). Учасники: США, СРСР, Великобританія, Китай. Положення кон­ференції було покладено в основу Статуту ООН.

Зміни в розподілі сил після Другої світової війни вимагали ство­рення Міжнародної організації для підтримання й зміцнення миру та безпеки.

  • 25 квітня — 26 червня 1945 р. відбулася установча конференція Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско.
  • 24 жовтня 1945 р. — набуття чинності Статуту ООН, який під­писали 50 країн світу.

Метою діяльності організації стало підтримання й зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між дер­жавами світу.

Головні органи ООН (штаб-квартира знаходиться у Нью-Йорку):

  • Генеральна Асамблея (ГА),
  • Рада Безпеки (РБ),
  • Секретаріат (Генерального секретаря обирає Генеральна Асамб­лея за рекомендацією Ради Безпеки терміном на 5 років),
  • Міжнародний Суд,
  • Економічна і Соціальна Рада;
  • Рада з Опіки.
  • Рада Безпеки має 5 постійних членів і 10 «не постійних».
    • Генеральна Асамблея збирається 1 раз на рік, з вересня по гру­день.

Робота з історичним документом Документ

«Долі жінки в роки війни не позаздриш. Жінка, ніжна, пре­красна, самою природою створена для любові, для виконання ве­ликої місії матері, жінка, що поєднала у собі «і багатство, і життя, і сльози, і любов», була вимушена взяти до рук зброю! Дівчата, учо­рашні школярки, на тендітних плічках своїх серед розривів снаря­дів виносили з бою поранених бійців. Дівчатка цілодобово просто­ювали біля верстатів і не розгинали спини на колгоспних полях. Не могли, не мали права «інженери людських душ» пройти повз ці по­дії. Всі наші відомі письменники торкнулися у своїй творчості теми війни, але кращі зі створених здобутків належать письменникам- фронтовикам, що не з чуток знають про війну».

…Пішла з дитинства в брудну теплушку, / в ешелон піхоти, у санітарний взвод. (Ю. Друніна)

«Здавна вважається, що війна — суто чоловіча справа. І «нехай жінка жінкою буде». Але як могли «мати, і дружина, і сестра» уси­діти в будинку, коли сини, чоловіки, брати йшли й не верталися? Білоруська письменниця С. Олексійович створила документальну повість «У війни — не жіноче обличчя», записавши спогади жінок, що проишли війну. Зібрані оповідання створюють образ вшни, зви­нувачують фашизм у тому, що «…жінці довелося стати солдатом», у тому, що «жінка вбивала».

Завдання

Висловіть судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни.

►         Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями

З 20 листопада 1945 р. до 1 жовтня 1946 р. тривав судовий про­цес над нацистами у місті Нюрнберг. За рішенням трибуналу 12 під­судних було засуджено до страти через повішення, трьох — до до­вічного ув’язнення, четверо отримали різні терміни ув’язнення.

Із 3 травня 1946 р. до 12 листопада 1948 р. Міжнародний три­бунал у місті Токіо розглянув справи 28 головних японських зло­чинців. Семеро з них були засуджені до смертної кари через пові­шення.

10 лютого 1947 р. було підписано мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Структура договорів була аналогічна для всіх країн. Вони складалися з блоків.

Політичний блок

Зміст блоку — підготовка країн до демократичних перетворень і заборона нацистських організацій у цих країнах.

Військовий блок

Було вирішено, що протягом 3 місяців, війська, що окупували ці країни, мали бути з них виведені. Для кожної країни окремо ви­значалися кількість і якісний склад збройних сил. Наприклад, чи­сельність армії Італії обмежувалася 250 тис. солдатів і офіцерів.

Територіальні постанови

Італія передавала Франції невеликі території (цей процес отри­мав назву «вирівнювання території кордону» і стосувався гірських кордонів).

Італія передавала Югославії півострів Істрія, півострів Пелла- Гоза, східну частину Юлійської крайни.

Італія віддавала Греції Додеканезькі острови.

Італія втрачала всі свої права на колишні колонії Еритрею, Лі­вію і частину Сомалі.

Угорщина передавала СРСР Закарпатську Україну, передавала Румунії Північну Трансільванію, невеликі території на користь Че- хословаччини.

Румунія погодилась на передання СРСР Північної Буковини і Бессарабії.

Кордони Болгарії залишались незмінними.

Із Фінляндією встановлювались кордони, обумовлені догово­ром 1940 р. (після війни СРСР і Фінляндії 1939-1940 pp.). СРСР анексував область Петсамо, тим самим Фінляндія втрачала ви­хід до Північного Льодовитого океану, а СРСР отримував кордон з Норвегією.

Австрія залишалась поділеною на зони окупації.

Економічний блок

За текстом підручника з’ясувати обсяги репараційних виплат союзників Німеччини.

Запитання

  1. У чому головні відмінності мирних договорів із союзниками Ні­меччини після Другої світової війни порівняно з Першою світо­вою війною?
  2. Чому після Другої світової війни у Європі не постали нові неза­лежні держави, як це було після Першої світової війни?
  3. Яка з держав-союзниць Німеччини не була окупована союзни­ми військами? Поясніть чому.

►► Створення НАТО та Організації Варшавського договору

Робота з документами З промови У. Черчілля у Фултоні

«Через увесь континент від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці на Європу опустилася залізна завіса. По той бік за­віси опинилися усі столиці древніх держав Центральної і Східної Європи… Усі ці відомі міста і мешканці в цих районах опинилися в межах того, що я називаю сферою радянського впливу. Вплив цей виявляється у різних формах… усі вони зазнають відчутного зростаючого контролю з боку Москви… Комуністичні партії східно­європейських держав, які завжди були вельми нечисленними, на­були величезної ролі в житті своїх країн, що явно не пропорційно кількості членів партії, а тепер прагнуть встановити усюди тоталі­тарний контроль. Уряди в усіх цих країнах інакше як поліцейськи­ми назвати не можна… у багатьох країнах в усьому світі далеко від кордонів Росії створені комуністичні п’яті колони, що діють у ціл­ковитій єдності і в абсолютному підпорядкуванні директивам, які вони отримують із комуністичного центру. Комуністичні партії, або п’яті колони, в усіх цих країнах становлять велику і, на жаль, зростаючу небезпеку для християнської цивілізації… Я не вірю, що Радянський Союз хоче нової війни. Швидше за все він хоче якомо­га більше плодів минулої війни і мати можливість нескінченно на­рощувати свою могутність з одночасною експансією своєї ідеології. Сьогодні, поки ще є час, наше головне завдання полягає у відвер­танні нової війни та у створенні в усіх країнах необхідних умов для розвитку свободи і демократії, й вирішувати це завдання ми повин­ні якнайскоріше. Ми маємо відмовитися від доктрини рівноваги сил, або, як її ще називають, доктрини політичної рівноваги між державами, яка вже своє віджила. Ми не можемо і не повинні бу­дувати свою політику, виходячи з мінімальної переваги, яка може спокусити будь-кого помірятися з нами силами. Якщо західні кра­їни будуть єдині у своїй твердій відданості принципам Статуту Ор­ганізації Об’єднаних Націй, то вони своїм прикладом навчать цих принципів інших. Якщо ж вони будуть роз’єднані у своїх діях або почнуть нехтувати своїм обов’язком і втратять дорогоцінний час, то на нас і справді може очікувати катастрофа».

Інтерв’ю Й. В. Сталіна газеті «Правда» з приводу промови Черчілля у Фултоні, 14 березня 1946 року

«По суті справи пан Черчілль перебуває тепер на позиції паліїв війни. І пан Черчілль тут не самотній, — у нього є друзі не тіль­ки в Англії, але і в Сполучених Штатах Америки… Безперечно, що установка пана Черчілля є установкою на війну, заклик до війни з СРСР. Зростання впливу комуністів не можна вважати випадко­вістю. Він є цілком закономірним явищем. Я не знаю, чи вдасться пану Черчіллю і його друзям організувати після Другої світової ві­йни новий похід проти «Східної Європи». Але якщо їм це вдасться, що малоймовірно, то можна з упевненістю сказати, що вони будуть биті так само, як вони були биті у минулому, 26 років тому».

Запитання

Чи підтримуєте ви думку Й. Сталіна?

Учитель. 4 квітня 1949 р. у Вашингтоні була створена Орга­нізація Північноатлантичного договору — НАТО (North Atlantic Treaty Organization).

Країни-засновники: Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Нідерланди, Ісландія, Канада, Люксембурґ, Норвегія, Портуґалія, США, Італія;

  • з 18 лютого 1952 p.: Греція, Туреччина;
  • з 6 травня 1955 p.: Німеччина.

Головним принципом організації є система колективної оборо­ни, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

Організація Варшавського договору була своєрідною відповід­дю країн радянського блоку на створення 1949 р. Північноатлан­тичного альянсу (НАТО).

Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу в травні 1955р. у Варшаві підписали представники Болгарії, Угорщини, НДР, Поль­щі, Румунії, СРСР, Чехословаччини, а також Албанії (з 1962 р. ця країна припинила свою участь у діяльності організації).

Висновки

  1. Відбулися зміни у співвідношенні сил на міжнародній арені.

Дві наддержави — СРСР і США.

  1. Утворення Організації Об’єднаних Націй зі штаб-квартирою в Нью-Йорку.
  2. Розширення впливу СРСР у країнах Східної Європи та в Дале­косхідному регіоні.
  3. Посилення національно-визвольних рухів у країнах Азії та Аф­рики.
  4. Посилення суперечностей між Москвою та Вашингтоном, поча­ток «холодної війни».
  5. Розпад Антифашистської коаліції.
  6. У 1949 р. виникає НАТО (Організація Північно-Атлантичного договору), до її складу входять Велика Британія, Бельгія, Гол­ландія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Канада, Норвегія, Португалія, СІЛА, з 1952 р. — Греція і Туреччина, з 1955 р. — ФРН.
  7. На противагу НАТО у 1955 р. створюється Організація Варшав­ського договору, до якої увійшли СРСР, Польща, Чехословач- чина, НДР, Румунія, Болгарія, Албанія, Угорщина. Створення біполярного світу.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

  1. Які наслідки мала Друга світова війна для людства?
  2. Чому у війні народи СРСР зазнали найбільших людських втрат?
  3. Які уроки Другої світової війни винесло людство?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

загрузка...

СХОЖИЕ СТАТЬИБОЛЬШЕ ОТ АВТОРА