Урок Український національно-визвольний рух другої половини XIX ст.

Аналітичний урок є сучасним уроком і належить до нетрадиційних форм роботи. Порівняно з класичною (традицій­ною) системою його можна віднести до типу узагальнення, систематизації й контролю знань, вмінь, навичок. Але аналітичний урок зорієнтований на використання інтерактивних методик, методик розвитку самостійної пошуко­вої діяльності учнів, на розвиток інтелекту і творчого мислення дітей, просторового бачення.

Аналітичний урок проводиться за темою «Український національно- визвольний рух другої половини XIX  ст.». Для виконання творчих робіт клас поділяється на міні-гру- пи. Учні знайомляться з навчаль­ною, художньою, науковою літера­турою, документами, в разі можли­вості працюють в архіві та краєзнавчому музеї. Це один з ета­пів пізнавальної діяльності учнів — пошуковий, який характеризується виділенням головного, зіставлен­ням, застосуванням одержаних знань у різних ситуаціях, наведен­ням власних прикладів. Особливе місце на уроці належить складанню блок-схем за текстом підручника, захисту наукових міні-робіт, роботі з документами. За допомогою істо­ричних документів відтворюються події минулого, учні краще ро­зуміють епоху і час, події сприйма­ють так, як вони відбувалися на­справді, у них розвивається вміння критично аналізувати текст.

Учитель допомагає учням в їхній ро­боті з літературою, дає консультації,

І здійснює проміжний контроль, рег­ламентує та коригує діяльність уч­нів. Аналітичний урок як одна з не­традиційних форм роботи цікавий дітям, залучає їх до здійснення влас­ного пошуку, вчить самостійності.

Мета уроку: узагальнити, система­тизувати знання понять теми, вчити виділяти головне, порівнювати, аналізувати історичний матеріал, працювати з різними джерелами ін­формації, обгрунтовувати свою дум­ку; поглибити знання учнів з теми через захист наукових міні-робіт; удосконалювати вміння складати блок-схеми за текстом підручника; закріпити навички роботи з контур­ною картою, поглиблювати й роз­ширювати діапазон картографічної пам’яті; формувати вміння виявляти закономірності, встановлювати при- чинно-наслідкові зв’язки; продов­жити роботу над розвитком уміння

давати усну рецензію на виступ то­варишів; розвивати інтерес до істо­ричних знань, логічне, критичне, аналітичне, творче мислення дітей, просторове і часове бачення; вироб­ляти вміння вести власний пошук і вчитися самостійно.

Обладнання: «акваріум», невеличкі пластмасові контейнери, атласи, контурні карти, підручники, додат­кова історична література, ватман, маркери, картки, матеріали власних учнівських досліджень.

Тип уроку: узагальнення, системати­зації і контролю знань, вмінь, на­вичок.

Форма проведення: аналітичний урок.

ХІД УРОКУ

1. I.  Мотивація навчальної діяльності, повідомлення мети і завдань уроку
2. II.Основна частина уроку
3. Відповіді на запитання.

Варіант І. «Історична лотерея»

В «акваріумі» знаходяться маленькі пластмасові контейнери з питання­ми всередині кожного контейнера. Учні по черзі або за бажанням від­повідають на питання, вміщені в контейнери.

Варіант II. Експрес-опитування

1)  Коли і де виникла перша гро­мада?

2)  Яку мету переслідувало самодер­жавство, видаючи Валуєвський циркуляр 1863 p.?

3) Коли відновився громадівський рух?

4)  Які завдання ставили перед со­бою члени молодих громад?

5)  Час діяльності Братства тара- сівців?

6) Що нового внесло Братство та- расівців в український рух?

7)Назвіть імена найбільш відомих діячів українського національ­но-визвольного руху другої по­ловини XIX ст.

1. Захист учнівськими групами творчих робіт.

Творчі завдання учні отримали як домашнє завдання: скласти блок- схеми за пунктами (блоками) пара­графів «Український національно- визвольний рух у 50-х — на початку 60-х pp. XIX ст.» та «Український на­ціонально-визвольний рух в 70— 90-ті pp. XIX ст.».

1. Рецензування блок-схем учнями.
2. III.                Поглиблення знань, вдоско­налення вмінь, навичок. Формування теорій та ідей

Сторінка аналітиків (тренувальні вправи)

1. Порівняйте Валуєвський цир­куляр та Емський указ, визнач­те, як вони вплинули на ук­раїнський національно-виз­вольний рух XIX ст. Зробіть висновки.
2. Аналітична робота над історич­ним документом «Програмні за­сади Братства тарасівців»:

1)     самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без кла­сової боротьби;

2)      федерація всередині, цеб-то фе­дерація Лівобережної, Правобе­режної, Степової України, Ку­бані, Галичини;

3) гетьман — як президент і сойми;

4)  мета державна — перед усе й по­над усе;

удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу і гурто­вої торгівлі, трудова повинність, …загальна безплатна й обо­в’язкова наука, цілковита воля віри, відокремлення церкви від 2) держави, національна армія;

XX               боротьба з імперіалізмом, бо- 3) ротьба зі свавільними утисками;

XXI             не говорити, а робити; не знати, а вміти;

XXII           Україна для українців, цеб-то, що визнають себе українцями;

XXIII         культура нації: своя наука, своя краса, своє сумління, свій ро­зум, своя правда, своя воля, свій бог;

XXIV        культура «я» чи то братерства: держава — велика зорганізована громада; громада складається зосібників; коли осібник віль­ний і дужий, то і держава міцна; коли осібник — раб темний, то й держава ні до чого;

XXV          не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо.

Запитання і завдання до тексту

Проаналізуйте програмні завдання Братства тарасівців і дайте відповідь на запитання:

1. IV.    Який політичний лад планували встановити в Україні тарасівці?
2. V.   Яким соціально-економічним порядкам віддавали перевагу члени Братства тарасівців?
3. VI.      Які перетворення в культурно- освітній і духовній сферах перед­бачали тарасівці?
4. Опрацьовуємо гіпотезу.

Російський історик М. Погодін (1800-1875) в 1856 р. спробував до­вести, що українського народу, ук­раїнської мови ніколи не існувало. Російські літератори і публіцисти підхопили цю гіпотезу. Редактор га­зети «Московские ведомости» Кат­ков ідею Погодіна узагальнив фор­мулою, що стала переконанням ба­гатьох поколінь шовіністів: «Ніякої окремої української мови не було, немає і не може бути».

Завдання

8)  Чи можете ви спростувати або підтвердити цю гіпотезу?

9)  Наведіть свої докази.

1. Захист наукових міні-робіт (уч­нівських досліджень)

Теми досліджень

1. Узагальнююча оцінка завдань, що стояли перед українським суспільством у другій половині

5)   ст.

Роль В. Антоновича у розвитку громадівського руху. Порівняльний аналіз діяльності старих і молодих громад в ук­раїнському національно-виз­вольному русі XIX ст.

4) Значення діяльності Михайла Драгоманова для розвитку ук­раїнського національно-виз­вольного руху.

5) Рецензування виступів.

IV. Перевірка знань фактичного матеріалу, основних понять

1. Тестовий диктант

1) Перший український журнал, який видавався в 1861-1862 pp. у Петербурзі, називався            :

а) «Громада»;

6) «Основа»;

в) «Зоря»

2) Українські і зарубіжні історики вважають, що в другій половині XIX ст. український рух перебу­вав у фазі         :

а)  «культурній»;

б)«народницькій»;

в) «модерністській».

3)   Українську громаду м. Києва навесні 1860 р. очолив     :

а)  Василь Бєлозерський;

б)   Микола Костомаров;

в)   Володимир Антонович.

4)   Перша в Російській імперії не­дільна школа була започаткова­на в 1859 р. в місті       :

а)  Харків;

б)   Київ;

в)  Петербург.

5)   Найбільшу підтримку тарасівці мали в місті    :

а)  Одеса;

6)  Київ;

в) Харків.

б) Друкованим органом Київської громади в 1874-1875 pp. було видання      :

а)  «Киевский телеграф»;

б)«Громада»;

в) «Малоросійський вісник».

7)   Яке із наведених міст у 60- 90-х pp. XIX ст. стало одним із центрів громадівського руху?

а) Миколаїв;

б) Херсон;

в) Катеринослав.

8)Видавець і редактор газети, яку видавала чернігівська громада наприкінці 50-х — на початку 60-х pp. XIX ст.,               :

а) Леонід Глібов;

б) Михайло Максимович;

в) Марко Вовчок.

Самоперевірка, самооцінка, занесен­ня оцінок до індивідуальної картки.

1. Скласти структурно-логічну схему «Громадівський рух 60— 80-х років XIX ст.».

Взаємоперевірка, занесення оцінок до індивідуальної картки.

1. Робота на контрольних контур­них картах.

Позначити на контурній карті цент­ри громадівського руху 60—80-х років XIX ст.

Взаємоперевірка, занесення оцінок до індивідуальної картки.

1. V. Підсумки уроку

Підрахунок балів, набраних за ро­боту в міні-групах, усні та письмові індивідуальні форми роботи, трену­вальні вправи, наукові роботи, кар­тографічне завдання.

Оцінювання учнів за індивідуаль­ними картками.

За кожним із завдань, включаючи й рецензії, виставляється корекцій- на або середня оцінка, в журнал за­носиться підсумкова за кількістю набраних балів.

1. VI.  Домашнє завдання

Кращі аналітики отримують випе­реджальне завдання:

Визначити, яка з українських партій початку XX ст. продовжила політич­ну лінію Братства тарасівців? (Рево­люційна Українська партія (РУП), створена 11 лютого 1900р. у м. Хар­кові.)

загрузка...