Релігійне життя України в умовах незалежності

Тема. Релігійне життя України в умовах незалежності. Полірелігійний та поліконфесійний Донбас

Очікувані результати: після цього уроку ви зможете: харак­теризувати основні тенденції релігійного життя сучасного Донба­су; називати основні релігій та релігійні течії, представники яких мешкають у краю; визначати причини існування релігійних проблем у регіоні та пропонувати способи їх розв’язання; аналізувати різно­манітні джерела; формулювати й висловлювати власні думки щодо впливу представників різних релігій на життя та розвиток регіону.

Основні поняття і терміни: конфесія, релігія, релігійна гро­мада, понтіфік, архієрей, митрополит, єпископ, патріарх, католикос, протоієрей, реве, парафія, паства, Донецько-Маріупольська єпархія, апостольська церква, соборна мечеть, місіонерство.

КРОК 1 ►► Ключове питання

Чи впливає церква на формування цінностей сучасного українського суспільства? Якщо впливає, то яких саме цінностей?

1. Назвіть найбільші релігійні конфесії в Україні. Що вам відомо про ці релігії?
2. Представники яких конфесій мешкають у су­часному Донбасі?
3. Коли і за яких обставин вони оселилися в на­шому краї?
4. Якими були взаємовідносини представників різних релігій на території Донбасу у ХІХ-ХХ ст.? Які фактори впливали на формування цих відносин?

КРОК з ►► Завдання

Розгляньте групу зображень храмів та релігій­них споруд сучасного Донецька і дайте відповідь на запитання:

1. До яких світових релігій належать споруди?
2. Які деталі, зображені на фото, найбільш ви­разно демонструють приналежність споруди до тієї чи іншої релігії?
3. Які архітектурні стилі найбільш притаманні різним релігіям? Про що це свідчить?

Про які процеси у житті сучасного Донбасу свідчать представлені на фото донецькі храми різних релігій та релігійних течій?

КРОК 4

►► Завдання

Ознайомтеся з короткою інформацією про де­які релігійні споруди міста, історію їх спорудження, мету та напрямки діяльності. Порівняйте, як вона співвідноситься з інформацією, отриманою вами з візуальних джерел.

Джерело 1

«Правлячий архієрей, митрополит Донецький та Маріупольський Іларіон, в співслужінні єпископів Горлівського і Словянського Митрофана та Макіїв­ського Варнави, а також представників духовенства здійснили чин освячення храму на честь святої рів­ноапостольної Ніни, просвітниці Грузії, і відслужи­ли в ньому першу Божественну літургію.

На Донецькій землі проживає багато представ­ників цього народу. Тому, коли активісти грузин­ської діаспори звернулися до духівництва з про­позицією про будівництво нового храму, ця ідея

знайшла відгук і в Українській, і в Грузинській Православних Церквах. Святейший і Блаженійший Католікос-Патріарх всія Грузії, архієпископ Мцхенський і Тбіліський Ілія II, благословив перехід кіль­кох священиків під омофор Високопреосвященій- шого митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона, а правлячий архієрей Донецької єпархії сприяв скорішому будівництву цього храму».

Джерело 2

Римо-католицький костел Христа Царя прихо­ду Святого Йосифа — перший костел у Донецьку. 19 жовтня 2006 р. у ньому відбулося перше бого­служіння.

Приміщення костелу виконано у неготичному стилі. Збудоване за сприяння католиків Польщі і Німеччини. У костелі приходу Святого Йосипа влаштовуються концерти органної музики.

Джерело 3

Свято-Преображенський кафедральний собор

На початку 1883 р. на гроші бахмутського куп­ця С. Лобаса (близько 3 500 руб.) був збудований дерев’яний молитовний будинок «в ім’я Св. Миколая». Восени того ж року зусиллями прихожан почалося будівництво кам’яної споруди замість дерев’яної, на яку вносили пожертви майже усі меш­канці селища. Заводські робітники навіть півроку відраховували на будівництво по копійці з кожного рубля заробітку. Усього було зібрано 17 000 руб.

1884 р. приміщення за проектом архітектора Костянтина Тона було побудоване, а 2 листопада 1886 р. відбулося його освячення. Відтоді собор був одним з найцікавіших і значущих споруд Юзівки. Кількість прихожан храму невпинно зростала від 2500 у 1892 р. до 12 000 1913 року.

За радянських часів собор розділив долю усіх релігійних споруд: у 1930 р. він був позбавлений дзвонів, а у 1931 р. зруйнований.

1988 р. у річницю хрещення Русі уперше бу­ло порушено питання про відродження Свято- Преображенського собору, а 1992 року міська влада виділила місце під його спорудження.

У 1996 р. почалося будівництво, а в жовтні 2004 р. відбулося освячення храму. Новий собор по­вторює зовнішній вигляд попереднього: у нього та­кож п’ять куполів основної споруди та висока дзві­ниця. Загальна площа собору — понад 1000 м², що дозволяє йому водночасно вміщувати 3000 осіб.

Всередині храм не менш гарний, ніж зовні. Тут передбачені монументальний настінний живопис (фрески), три різні іконостаси з частковим золо­ченням и станковим живописом; латунні світиль ники, люстри, художні керамічні кахлі для підлоги виконані за індивідуальним замовленням тощо.

При соборі також діють читальна зала, книго­сховище, архів, конференц-зал, трапезна, просфор- на, недільна церковна школа і баптистерій, 2002 р. мешканці Києва подарували Донецьку бронзову статую Архістритіга Михаїла, що до цього стояла на площі Незалежності. Тепер вона встанов­лена біля входу у собор.

Джерело 4

«Перша синагога в Юзівці з’явилася ще напри­кінці XIX ст. До 1910 p., коли стало зрозуміло, що синагога та молитовний дім не вміщають усіх ми­рян, було вирішено збудувати ще більшу синагогу. Почалося збирання коштів, яке тривало декілька років. На зібрані кошти єврейська община придба­ла ділянку, і в 1919 р. будівництво приміщення за­вершилося. Регулярна служба у новій синагозі роз­почалася в 1920 p., але в 1931 р. рішенням місцевої влади синагогу закрили як культовий іудейський заклад, а в його приміщенні розташували склад, а пізніше — майстерні Театру ляльок. І лише 1989 р. синагогу, нарешті, повернули євреям.

Сьогодні Донецька синагога — одна з найкра­сивіших в Україні».

Джерело 5

У 1993 р. у Донецьку був зареєстрований статут мусульманської общини «Зірка Пророка», яку засну­вали авторитетні в регіоні особистості (Р. Брагін, О. Хаметов, А. Брагін, Р. Іванков, Ш. Брагін). 1994 р. було закладено фундамент першої в регіоні мечетв «Ібн Фадлан». Головним меценатом будівництва ме­четі був відомий донецький бізнесмен, Президент фірми «Люкс» та ФК «Шахтар» А. X. Брагін. Після його трагічної загибелі 1995 р. мечеть носить його імя — «Ахать Джамі». В основу будівництва був по­кладений проект однієї із стамбульських мечетей. Спочатку проект мав лише один мінарет, але на про­хання вірян і, завдяки особистій фінансовій допо­мозі відомого в Україні бізнесмена, Президента ФК «Шахтар» Ріната Ахметова їх було збудовано два.

Офіційне відкриття мечеті відбулося 3 вересня 1999р. разом з відкриттям Українського ісламсько­го університету.

КРОК 5 ►► Завдання

Ознайомтеся із джерелами 6 та 7, що містять статистичні дані про релігії та релігійні храми До­нецька та поміркуйте:

1. Які храми у місті переважають і чому?

Видавнича група «Основа»

1. Чим пояснюється зростання кількості релі­гійних храмів і культових споруд наприкінці XX — на початку XXI ст.?
2. Чи існують обмеження для будівництва і від­криття релігійних храмів у місті? Якщо, на ва­шу думку є, то чим вони зумовлені?
3. Який вплив мають ці храми на життя міста та міської громади?

Джерело 6

Релігія в Донецьку

У Донецьку зареєстровано 44 релігійних орга­нізації, що мають правоздатність юридичної особи: православні — 13, протестантські — 23, католиць­кі — 2, іудейська — 1, мусульманські — 2, східних культів — 3.

У 7 районах міста існують храми і собори Української Православної церкви: у Ворошилов- ському — Преображенський собор; у Калінін- ському — Свято-Нікольський храм; у Куйбишев- ському — Свято-Ігнатієвський храм; у Ленінсько­му — Свято-Нікольський кафедральний собор і Свято-Олександро-Невський храм; у Кіровсько- му — Свято-Успенський храм; у Петровському — Свято-Вознесенський храм і храм Святого Іоанна Кронштадтського; у Пролетарському — Свято- Успенський храм.

Найбільше представлені культові споруди пра­вославної церкви Московського патріархату, Доне­цька єпархія якої була створена 6 вересня 1991 р. Митрополит, що очолював єпархію протягом 1990-1996 pp., мав титул митрополита Донецько­го і Слов’янського. Із 1996 р. єпархія поділилася на дві — Донецько-Маріупольську і Горлівсько- Слов’янську. Управляючим справами єпархії у До­нецьку є Іларіон. Призначений на Донецьку кафедру в сані архієпископа з 12 вересня 1996 p., митропо­лит Донецький и Маріупольський з 23 листопада 2000 р.

Працює православний телеканал КРТ. Доне­цькою єпархією випускаються журнали «Живе дже­рело», «Радість моя», «Шишкін ліс», газета «Донбас православний», «Ігнатієвський благовіст». При До­нецькому національному університеті відкрито під­розділ духовної культури.

Серед релігійних організацій: буддисти «Махасангха і «Ваджра», Донецьке відділення (ятри) Між­народного Товариства свідомості Кришни, релігійна община Вашнавів — послідовники Його Божествен­ної Милості А. Ч. Бхактіведанти Свамі Прабхупа- ди, общини євангельських християн-баптистів ві­ри Євангельської, адвентисти Сьомого дня, Свідки Ієгови Євангельсько-Лютеранська церква і церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормони).

Джерело 7

Культові споруди Донецька

1. Культові.споруди УПЦ МП: Свято-Миколаївський кафедральний собор, Свято-Преображенський кафедральний собор, Свято-Іверський храм на території Свято-Іверського жіночого монастиря, Свято-Покровський храм, Свято-Сретенський храм, Храм Всіх Святих, Храм Преподобного Агапіта Печерського, Храм Різдва Христова, Храм Святого Олександра Невського, Храм Свя­того Мученика Іоанна-Воїна, Храм Святого Рів­ноапостольного Князя Володимира, Храм Святої Блаженної Ксенії Петербурзької, Храм Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла, Храм Преподобного Сергяя Радонезького, каплиця Святої Великомучениці Варвари, Храм Святителя Ігнатія Маріупольського, Свято-Воскресенський храм, Храм Почаївської Икони Божієї Матері, Храм святителя Луки архієпископа Кримсько­го, Храм Святого великомученика Георгія По- бєдоносця, Свято-Миколаївський храм, Свято- Ігнатіївський храм, Свято-Михайлівський храм.

2. Культові споруди УПЦ КП: Спасо-Преображенський кафедральний собор, Свято-Петро- Павловський кафедральний собор, Свято- Андріївський кафедральний собор.

3. Греко-католицькі культові споруди: Спасо-Преображенський храм, храм Покрови Пре­святої Богородиці, каплиця Святої Вервиці.

4- Римо-католицькі культові споруди: Римсько- католицький костел парафії Святого Іосифа.

5. Протестантизм: будинок Євангелія євангель­ських християн-баптистів.

6. Іудаїзм: Донецька синагога на честь любави- чеського реве Бейт Менахем-Мендл.

7. Іслам: соборна мечеть «Ахать-Джамі».

8. Інші: Вірменська апостольська церква Сурб Хач м. Макіївка, Грузинський храм Святої Рівно­апостольної Ніни тощо.

КРОК 6 ►► Завдання

Ознайомтесь з текстами джерел № 8-13 і ви­конайте завдання:

1. Визначте вплив церкви на життя сучасного сус­пільства.
2. Дайте власну оцінку цього впливу.
3. Віднайдіть «точки дотику», які об’єднують представників різних релігій регіону попри від­мінності між ними.

Джерело 8

Угода про співробітництво була підписана між Українською Греко-Католицькою церквою і держав­ним департаментом з виконання покарань. Психоло­гічну і гуманітарну допомогу ув’язненим Донецько­го СІЗО № 5 надають греко-католицькі священики. Особливу увагу приділяють вони неповнолітнім і жінкам. Допомагають не тільки духовними бесі­дами, але й предметами першої необхідності.

Василь Пантелюк — Донецько-Луганський про­топресвітер греко-католицької церкви: «Якщо лю­дина тут сидить, вона повинна знати, що її гріх прощено. Людина повинна усвідомити, чому вона тут знаходиться і не має свободи… Це може зро­бити свята Церква»

Церква надає і матеріальну допомогу. На по­чатку навчального року отець Василь освятив класи і подарував два комп’ютери… Для хворих на тубер­кульоз і ВІЧ-інфікованих дістають ліки.

Станіслав Брагін — начальник Донецького СІЗО № 5: «Двом жінкам з малолітніми дітьми в СІЗО церква допомагає дитячим харчуванням, іграшками, предметами першої необхідності».

Тим, що звільнилися, греко-католицькі свяще­ники теж допомагають — одягом, харчуванням, оформлюють паспорти та знаходять житло.

(union.makeevka.eom/2008/l 1/28/)

Джерело 9

1 червня 2010 р. у Донецьку відбувся щорічний Марш «За життя», присвячений міжнародному Дню захисту дітей.

Організатором заходу виступила Християнська церква «Слово життя» (Українська Християнська Євангельська Церква) за участі Української Греко- Католицької Церкви й Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Цього року в марші взяли участь близько 600 осіб, які… висловили протест проти абортів і проголошували право на життя для всіх ненаро­джених дітей.

«Настає час, коли віруючі різних церков зу­стрічаються на потрібному перехресті, — зазна­чив Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Падун. — Діти до­рогі для нас усіх, і для кожної нормальної людини це дорогоцінність. Біблія говорить: «Рятуй взятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на вбивство?» Ми тут, щоб рятувати взятих на смерть, бо кожне життя є святинею в очах Божих, і кожна ненароджена людина має право на життя!»

Протопресвітер Донецький і Луганський Укра­їнської Греко-Католицької Церкви отець Василь закликав присутніх замислитися над невтішною статистикою абортів, зроблених за роки незалеж­ності України, і висловив надію на добрі результати зусиль, які докладає Церква, щоб їх спинити: «Коли ми перестанемо чути крики ненароджених дітей, ми побачимо розквіт України. Церква виступає проти абортів. Ми — за життя від самого зачаття до кінця життя людини».

Джерело 10

14 травня 2010 р. у Донецьку пройшла паніхида за жертвами репресій до Дня пам’яті жертв полі­тичних репресій. Її відслужили священики Україн­ської православної і Греко-католицької Церков піс­ля мітингу за участі першого заступника міського голови Миколи Волкова, заступника голови Доне­цької облдержадміністрації Людмили Давиденко, представників міськради і суспільних організацій.

Присутніми були покладені квіти до меморі­альної дошки, присвяченої жертвам політичних репресій, на будівлі Донецької музичної академії ім. С. Прокофьева та до меморіальної дошки Ва­силю Стусу на будинку філологічного факультету ДонНу.

Джерело 11

Катерина Ситникова — прочанка католицького храму вже 11 років. Її родина родом з Хмельнич­чини, і, коли переїхали до вугільної столиці марно шукали тут католицьку церкву. Потім дізнались, що з 1992 р. тут живе і працює в маленькій капличці католицький священик. На той час община налічу­вала не більше 10 осіб.

Зараз, через 17 років, на недільні меси збира­ється до 200 віруючих. Тож освячення католицько­го храму, за словами Катерини, для прочан стало великою подією.

За твердженням настоятеля отця Ришарда, две­рі храму відчинені всім, навіть людям інших спо­відань. У нещодавно збудованому католицькому храмі в неготичному стилі високі акустичні мож­ливості. Тому звучання органу багате та насичене, і  органні концерти, що влаштовуються тут кожен місяць збирають велику кількість любителів духо­вної органної музики.

Серед постійних учасників концертів — педа­гоги й студенти консерваторії. Прихожани, і духо­венство костела говорять, що захід проходить на високому культурному рівні, і для них приймати гостей у своєму храмі — велика честь.

( ua/index.php?new=13879)

Джерело 12

Домовленість про співробітництво мерії Донецьа і церков була досягнута на зустрічі в 2009 р. Єпис­копи УКЦ КП, УГКЦ, ХВЕ, ЕХБ, «Церкви Божої» та Римо-католицької церкви підписали декларацію про спільну роботу в місті і в подальшому, за підтримки міськради, планують проведення низки заходів.

Джерело 13

Церкви Донецька, Благочинний фонд «Рука до­помоги» спільно з Управленням у справах сім’ї, мо­лоді і міжнародних зв’язків міської ради 17 квітняиу Всесвітній день екологічного середовища провів акцію «Чисте серце — чисте місто!» у скверах по вул. Загиблих комунарів та біля «Планетарію».

Перший сквер тривалий час перебував під за­грозою знищення й досі є об’єктом інтересу бізнес- структур, що претендують на його забудову. Церк­ва «Асамблея Божа», «Філадельфія», «Божий Дар», «Церква Божа» та громадські організації за під­тримки місцевих мешканців взяли на себе відпо­відальність за збереження і чистоту скверу.

17 квітня з 10.00 небайдужі донеччани вийшли, щоб облаштувати сквер. Звучала музика різних по­колінь, а банер з написом «Сквер — наше місце відпочинку» ще раз наголошував на прямому при­значенні скверу. Під час акції ведучі проводили уроки екологічної освіти, інструктаж щодо пра­вильної утилізації побутового сміття, цікаві ігри й конкурси з подарунками. Будь-який охочий під час суботника міг підійти випити чашку чаю з пе­чивом, для чого були виставлені столи і самовари. Після прибирання відбулася розважальна програма для дітей, де кожна дитина отримала подарунок.

На думку жителів, це був найцікавіший субот- ник, у якому їм доводилось брати участь.

КРОК 7

►► Творче завдання

Напишіть невеличке есе на тему: «Чому і як проявляється духовне розкріпачення сучасного українського суспільства (на прикладі Донецька)».

КРОК 8

►► Домашнє завдання

Об’єднайтесь у 5 малих груп. На основі опра­цьованих на уроці та знайдених самостійно джерел складіть портфоліо-коментар релігійного життя су­часного Донбасу від імені:

1-ша   група — православного парафіянина Мос­ковського Патріархату;

2-га     група — православного парафіянина Київ­ського Патріархату;

3-тя     група — неправославного християнина (като­лика, протестанта, євангеліста, лютеранина та ін.);

4-та    група — іудея;

5-та    група — мусульманина.

КРОК 9

►► Дослідницьке завдання

Проведіть опитування знайомих та друзів, щоб з’ясувати їх релігійну приналежність. Представники яких релігійних конфесій входять до кола ваших зна­йомих? Чи керуєтесь ви релігійними мотивами, оби­раючи собі друзів та заводячи нові знайомства?

загрузка...