Мета: побут, звичаї українського народу; познайомити зі змінами в церковному житті на початку XX ст.; виховувати пошану і любов до традицій українського народу.

Обладнання: побутова культура, УПК, УГКЦ, єпархія, консисторія, паства, клір, звичаї.

Міжпредметні зв’язки: історія, наро­дознавство.

Тип уроку: систематизація й узагаль­нення вивченого матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь

Бесіда за запитаннями

  1. Пригадайте, що таке «духовна культура».
  2. Які церкви діяли на Україні в XIX ст.?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Побут і звичаї українців

Учитель. Друга половина XIX — початок XX ст. були періодом знач­них змін в економіці, і це не могло не позначитися на побуті населення України.

У селі разом з традиційними земле­робськими знаряддями праці з’явилися нові. Удосконалювалося житло, помітних змін зазнав побут.

Ви вдома самостійно вивчили ма­теріал з теми «Побут і звичаї україн­ців». Зараз ми перевіримо ваші знання. Проведемо гру «Угадай предмет».

Мета гри: перевірити рівень за­своєння вивченого матеріалу.

Умови гри. Учитель пропонує учням придбати предмети побуту україн­ців. Лотами гри є фотографії, ма­люнки або ілюстрації реальних предметів. Наприклад: металевий плуг, сівалка, кінна косарка, парова молотарка, сільська хата, предмети одягу. Щоб не залишитись з порож­німи руками, учням необхідно яко­мога більше розповісти про певний предмет. Предмет належатиме тому,

хто зробить останнє істотне допов­нення.

2. Український одяг

Бліц-турнір

Назвіть, про що йдеться.

  1. Чоловічий поясний одяг, який носять навипуск з довгою со­рочкою. (Штани)
  2.  Жіночий одяг, частково зшита, складається з двох частин тка­нини, зшитих до половини. (Плахта)
  3.  Верхній зимовий одяг, зшитий з овечих шкур, короткий або довгий. (Кожух)
  4.   Типовий одяг козацьких часів на Україні. Ще й зараз немає певної думки, чи від латинсько­го «jura», чи від татарського «зубун» походить назва цього одягу. Виготовлявся цей одяг з якісно­го сукна фабричного виробниц­тва. (Жупан)

3. Народні звичаї

  1.   Цієї ночі влаштовуються ігри­ща. Дівчата і хлопці сходилися за селом, біля зрубаної верби ставили розряджену Марену, за­палювали багаття. Пари, взяв­шися за руки, стрибали через багаття. До вранішньої зорі во­дили хоровод. Відкривався ве­ликий сінокіс. Про яке свято йдеться? (Івана Купала)
  2.   Закінчувалися хороводи, почи­налися посиденьки, гралися весілля. До цього дня прагнули утеплити будинок. Худобину го­дували останнім снопом і з цьо­го дня тримали її удома. (Покро­ва Пресвятої Богородиці)
  3.  Напередодні увечері щедрували, маланкували, водили козу, на ранок посівали. Бажали здоров’я, щастя, а за це одержу­вали дари. (Старий новий рік, або свято Василя)
  4.   Після цього свята починалися польові роботи. В церкві святи­ли проскури. Цього дня нічого не робили. (Благовіщення)

4. Церковне життя. Роль україн­ської греко-католицької церкви у зростанні національної самосвідо­мості населення Західної України

Учитель. Церковне життя склада­ло важливу невід’ємну частину іс торії українського народу На почат­ку XX ст. в Україні діяли церкви і сектантські рухи, роль яких у на­ціональному відродженні істотно відрізнялася.

Самостійна робота

Познайомтеся з текстом підручника і дайте відповіді на запитання.

  1. Які нові явища з’явилися в жит­ті православної церкви на по­чатку XX ст.?
  2. Яку роль відіграла Українська греко-католицька церква в зрос­танні національної самосвідо­мості населення Західної Украї­ни?
  3. Змалюйте історичний портрет А.    Шептицького.

Аналіз документів (за підручником з історії України для 9 кл. Ф. Г. Тур­ченко та В. М. Мороко).

«Діяльність Російської право­славної церкви в Україні».

«Видатний український історик Дмитро Дорошенко про значен­ня греко-католицької церкви УТКЦ».

Робота над поняттями

Атеїст — людина, що не вірить у Бога.

Єпархія — в православних церквах церковна адміністративно-терито­ріальна одиниця на чолі з єписко­пом.

Клір — у християнській церкві су­купність служителів церкви.

Консисторія — у православній церк­ві установа при управлінні єпар­хією.

Паства — віруючі, якими керує духівництво.

Прихід — територія, яку обслуговує один храм.

Робота з контурною картою й атласом

  1. Умовними позначками нанесіть на карту центри православної цер­кви і греко-католицької церкви.
  2. Надпишіть на карті назву міста, в якому була розташована ду­ховна семінарія.
  3. Надпишіть назви відомих со­борів, церков, монастирів у ва­шому регіоні.

IV. Закріплення матеріалу

Бесіда за запитаннями

  1.   Якими були побут і звичаї ук­раїнців на початку XX ст.?
  2. Яку роль відігравала релігія в житті українського суспіль­ства?
  3.   Покажіть роль греко-католиць- кої церкви в національному відродженні на західноукраїн­ських землях.

V. Підсумок уроку

  •   Незважаючи на всі складнощі суспільно-політичного життя, українська культура на початку XX ст. зробила крок вперед.
  • Новий індустріальний час на­клав відбиток на побут і звичаї українців.
  •    Велике значення мало церковне життя на початку XX ст. В Ук­раїні діяли дві великі христи­янські церкви — православна і греко-католицька. Православ­на в Україні перетворилася на опору імперського режиму. З’явилися і поширилися різні релігійні секти. Греко-католицька церква виступала як сила, яка обстоювала інтереси україн­ців в їх протидії колонізації.

VI. Домашнє завдання

  1.   Опрацювати текст підручника § 58-60, § 20.
  2.   Підготуватися до тематичного оцінювання.
загрузка...

СХОЖИЕ СТАТЬИБОЛЬШЕ ОТ АВТОРА