Греція в V—IV ст. до н. е.

До уваги вчителя. Доцільно зберегти записи до кінця уроку з ме­тою використання їх для підбиття підсумків уроку. Якщо матеріал, як, зокрема, рекомендує автор, вивчатиметься протягом двох уроків, ви­кладач повинен про це сказати і наголосити, що відповіді на частину запитань учні зможуть одержати на наступному уроці. В такому випа­дку на початку другого уроку з теми «Греко-перські війни» доцільно відтворити ті запитання, які не були розглянуті.

1. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МА­ТЕРІАЛУ

1. Перське вторгнення в Грецію

Завдання учням

• Визначте, між якими країнами відбувалися війни.

(Між Персією і грецькими містами-державами.)

• Пригадайте, що вам відомо про одну з воюючих сторін — Персію.

Прогнозована відповідь

Перське царство — велика держава.

Персія—імперія (їїтериторія склалася внаслідок завоювань інших країн).

Цар Дарій І провів реформи, які сприяли зміцненню держави.

Персія мала могутню армію, яка складалася переважно з персів.

Відбірне військо із 10 тис. осіб називалося «Безсмертні».

• Пригадайте, що вам відомо про другу воюючу сторону—Грецію.

Прогнозована відповідь

На території Греції не утворилася єдина держава, існувало багато міст-держав (полісів);

Наймогутнішими містами-державами Греції були Афіни і Спарта.

В Афінах панував демократичний устрій.

Кожен спартанець був досвідченим і мужнім воїном.

• Спрогнозуйте причини греко-перських воєн. Запишіть їх у зошити.

Перевірка завдання. Учитель записує на дошці висловлені прогнози.

• Прочитайте в підручнику пункт про причини воєн, зробіть висно­вок про відповідність висловленого прогнозу історичним фактам.

Перевірка завдання.

2. Похід Дарія. Марафонська битва

Повідомлення вчителя

Дарій І вирішив покарати греків. Але перший його похід у 492 році до н. е. виявився невдалим: перський флот, що йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису Афон. Близько 300 перських кораблів затонуло. Але через 2 роки перси вже були готові до нового походу. їхні війська знову вирушили на кораблях через Егейське море. Над Афінами нависла смер­тельна загроза. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що Спарта відмови­лась надати афінянам допомогу, мотивуючи це тим, що її армія може виступити тільки після появи на небі повного місяця.

До уваги вчителя. Повідомлення вчителя супроводжується робо­тою з картою «Греко-перські війни» атласу з історії стародавнього світу.

Завдання учням

• Знайдіть у записах на дошці відомості про військову могутність Персії.

Перевірка завдання.

Запитання учням

• Чи відомо вам, якими були армія та військова тактика греків?

(Нам відомо про підготовку воїнів у Спарті, але про військову

тактику та озброєння досі не йшлося.)

Завдання учням. Прочитайте текст підручника про організацію ар­мії у греків та їх тактику ведення бою. В парах поясніть переваги і недо­ліки грецької армії та її військової тактики.

Перевірка завдання. Свою точку зору висловлює представник однієї пари учнів. Інші доповнюють та виправляють відповідь.

Завдання учням

• Запишіть географічні назви, які згадуються у повідомленні, знай­діть на карті, поясніть мету їх вживання.

Повідомлення вчителя (супроводжується роботою з означеною картою)

У 490 р. до н. е. сили персів зібралися біля острова Самос і звідти рушили на Грецію. Маленькі острови здавалися персам фактично доб­ровільно. Помстилися перси і Ерітреї за допомогу, надану Мілету: вона була зруйнована. Потім загарбники висадилися біля містечка Марафон, розташованого на узбережжі на північний схід від Афін. Афіняни і союз­ники зібрали армію чисельністю в 10 тис. осіб, на чолі якої стояли 10 воєначальників-стратегів. Визначну роль у боротьбі з персами віді­грав один із них—Мільтіад.

Перевірка завдання.

Завдання учням

• Поміркуйте, якими властивостями мав бути наділений воєначаль­ник, щоб здобути перемогу над персами.

Учитель записує висловлені учнями припущення. Як свідчить до­свід, діти найчастіше виділяють такі риси характеру, як хоробрість, муж­ність, знання військової справи тощо.

Учитель. Мільтіад був досвідченим воєначальником. Свого часу він брав участь у поході Дарія І на скіфів.

Завдання учням

• 3 огляду на вищесказане, зробіть висновки про те, чи повний за­пропонований перелік.

Перевірка завдання.

Прогнозована відповідь

Мільтіад добре знав військову тактику персів.

Учитель. Битва між греками і персами відбулася під Марафоном.

Завдання учням

• Прочитайте текст підручника «Марафонська битва». Відповідно до тексту:

1)   розшифруйте схему Марафонської битви (схема може бути роз­дана кожному учню разом із текстом або попередньо намальована учителем на дошці);

2)  визначте роль Мільтіада в битві;

3)  обговоріть виконане завдання в парах.

Перевірка завдання здійснюється шляхом надання слова представ­никові однієї з пар учнів. Інші учні беруть участь в обговоренні завдан­ня—доповнюють, виправляють відповіді.

Завдання учням

• Чи була армія персів у битві під Марафоном остаточно розгром­лена?
• Чому важливо з’ясувати, чи був розгром персів остаточним і без­поворотним?

Перевірка завдання.

Прогнозована відповідь

Армія персів зазнала відчутної поразки, але повністю розгромлена вона не була, і це означало, що перси можуть відновити військові дії проти Греції.

3. Похід Ксеркса. Саламінська битва

Учитель. У 486 році до н. е. помер перський цар Дарій І, і трон посів його син Ксеркс, який став готуватися до нового походу на Грецію.

Завдання учням

• Поміркуйте, які заходи мали б здійснити греки для успішного ве­дення війни з персами.

Прогнозована відповідь

Грекам варто було б посилити армію, покращити її озброєння, мати хороших воєначальників. (Тільки в окремих випадках учні зазначають, що грецьким містам-державам необхідно було об’єднатися для відсічі ворогові.)

Учитель записує на дошці висловлені учнями пропозиції.

Завдання учням

• Прослухайте наступне повідомлення і зробіть висновки про те, чи всі необхідні заходи було названо.

Робота в групах

Клас поділено на 5 груп з однаковою кількістю учнів (оптимальний варіант — 5 учнів у кожній групі). Кожен учень одержує в первинній («домашній») групі порядковий номер, який відповідає номеру його робочої групи. Учитель пропонує учням покинути первинні групи і створити робочі відповідно до номерів.

Завдання для робочих груп

1.Кожен учень у робочій групі отримує текст, спільний для всієї групи.

2. Кожен учень має прочитати текст; виділивши в ньому головні думки.

1. У групі виробляється спільний варіант розповіді для первинної («домашньої») групи.

Робота в первинних («домашніх») групах

Кожен член первинної групи виступає у ролі вчителя відповідно до номера своєї робочої групи.

Результат роботи в первинній групі — заповнення таблиці «Похід Ксеркса. Завершення греко-перських воєн».

Зразок таблиці

Можливий варіант перевірки роботи первинної групи — галерея робіт (кожна група розміщує виготовлену таблицю у відведеному міс­ці, один з учасників групи пояснює записи в таблиці).

До уваги вчителя. Зауважимо, що коли робота у групах була ефек­тивною, підсумкові роботи груп мають бути майже ідентичними.

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Підсумки підбиваються шляхом відповіді на запитання, поставлені на початку вивчення теми.

Домашнє завдання: відповідний параграф підручника, за яким пра­цює вчитель.

загрузка...