Ця тема перша в циклі, соціально-економічний аналіз якої визначає основи аналітичної діяльності в політичному просторі.
Учитель. Протягом XIX ст. в українських землях у складі Російської імперії відбувалися процеси соціально-економічного реформування. Але на початку XX ст. Україна ще залишалась напівреформованою, що визначало її феодально-капі- талістичний статус у сфері соціаль- но-економічної культури.
Соціально-економічний придаток
Висновок: Ця ситуація означає, що навіть політично незалежна держава може мати напівколоніальний статус.
На етапі визначення знань та розумінь учнів запроваджується практично-теоретичний синтез діяльності учнів, під час якої вони залучаються до процесу створення елементів міні-підручника, що сприяє концентрації їхньої уваги на ключових соціально-економічних аспектах. Цей принцип дає можливість надійно закріпити знання та розумінь учнів.
Аналітичний етап уроку здійснюється за принципом відкритої сценарної форми, що дозволяє опанувати графічний матеріал у запитаннях— відповідях, які конкретно визначають заплановані завдання.
На етапі закріплення тематичного матеріалу учні мають можливість без проблем використовувати вищезазначену дидактику, оскільки вона їм абсолютно зрозуміла і доступна.
У процесі синтезу навчального матеріалу учні також працюють у від* критій сценарній формі, але завдання уроку ускладнюються у формі гри, що дозволяє практично закріпити отримані знання. Завершальний етап уроку є підсум- ! ком процесу, який у формі тестової ‘ гри акцентує увагу учнів на основних аспектах теми і дає їм можливість повторити та закріпити визначені аспекти.
Мета уроку: розкрити основні аспекти економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку XX століття, зробити висновки та узагальнення щодо визначених соціально-економіч- них проблем України в ситуації світової економічної кризи. Обладнання: конспект, дошка, міні- конспект.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організація: тема, мета, план, завдання, актуалізація
Актуалізація вищезазначеної теми полягає у пріоритетному статусі со
Головною причиною гальмування процесу реформування була імперська бюрократична система, яка утримувала Україну в статусі економічного придатку не лише Росії, а й іноземного капіталу.
ІІ. Визначення знань та розумінь учнів
Бесіда за питаннями
- I. Як ви розумієте термін «економічний придаток»? {Це означає значну або повну соціально-економічну залежність однієї держави від іншої.)
- II. Які фактори визначають економічну залежність? (Залежна держава постачає дешеву сировину, що сприяє економічному розвитку провідної держави.)
- III. Які фактори визначають соціальну залежність? (Залежна держава є джерелом дешевої робочої сили.)
- IV. Які фактори визначають соціально-економічну залежність? (Залежна держава є ринком збуту імпортних товарів.)
Коментар учителя
Соціально-економічна сутність вищезазначених факторів означає суттєве гальмування розвитку залежної держави, що визначає її низький культурний рівень.
Учитель. Схематично зобразимо суть соціально-економічної залежності (дошка).
Порівняльний аналіз економічних кризових факторів
Дошка, міні-підручник, конспект.
Завдання. Визначити і зобразити графічно причини кризи перевиробництва 1900—1903 pp. у провідних країнах світу, Російській імперії та Наддніпрянщині.
Запитання: Що, на вашу думку, означає криза перевиробництва? (Це ситуація, коли кількість промислових виробів перевищила купівельну спроможність (попит населення).)
Причини кризи перевиробництва
Див. схему 1.
Співбесіда до порівняльного аналізу.
Учитель. В умовах перевиробництва провідні капіталістичні країни зупинили основні промислові галузі, що спричинило світову со- ціально-економічну кризу.
Бесіда за запитаннями
- Якщо провідні країни зупинили виробничий процес у зв’язку з кризою перевиробництва, чи потрібна їм буде сировина та продукція першопереробних галузей залежних країн? (Ні)
- Як, на вашу думку, вплине цей факт на стан сировинної галузі залежної країни? (Сировинні та першопереробні галузі стануть перед проблемою перевиробництва та їх зупинки.)
- Як вплине ця ситуація на ринок робочої сили в залежній країні? (Виникне проблема безробіття і соціального зубожіння.)
4) Як, на вашу думку, можна визначити соціально-економічний стан подвійно залежної Наддніпрянщини, якщо врахувати, що вона здебільшого аграрна? (Очевидно, що промисловий сектор опинився у глибокій кризі, а аграрний сектор нещадно грабувався імперською владою, рятуючи економіку Російської імперії.)
Коментар учителя
Навіть під час неврожаю 1901 року і голоду 1902 року експорт зерна не припинявся.
IV. Закріплення тематичного матеріалу
Учитель. Україна, в економіці якої переважав аграрний сектор, була пограбована, незважаючи на неврожай та голод. Це призвело до поневірянь і зубожіння селян. Більшість галузей промислового сектора припинили свою діяльність, що викликало безробіття і зубожіння робітників.
Криза 1900—1903 років викинула на вулицю 100 000 робітників, а надлишок робочої сили становив 9,3 млн осіб (25 %).
V. Висновки та узагальнення щодо наслідків світової економічної кризи для України
«Круглий стіл» — обговорення проблемних питань.
Якщо врахувати, що демографічний бум кінця XIX століття викликав в Україні перенаселення, тоді як цей факт, на вашу думку, вплинув на кризовий стан. (Криза в Україні поглибилась і затягнулась на багато років.)
Селяни України, рятуючись, об’єднувались у кооперації. Якою була ефективність цього заходу? (А. Цей варіант захисту мав певну ефективність. Б. Будь- яка кооперація зубожілого населення в умовах кризи була малоефективною.)
Серед промислових підприємств були великі й малі. На вашу думку, які підприємства мали шанс на виживання в умовах кризи? (А. Ймовірно, що великі підприємства поглинали слабі. Б. На мою думку, навіть великі підприємства об’єднувались, поглинаючи малі, задля виживання в умовах кризи. В. На мою думку, великі підприємства не лише ря
тувались від кризи у такий спосіб, а й значно збагачувались за рахунок розорених виробництв.)
Завдання. Упорядкувати таблицю проблем кризового періоду, визначивши найбільш конкретний варіант щодо шляхів їх вирішення (див. табл. 1).
(Гра на дошці або домашнє завдання в зошиті.)
V. Оцінювання роботи учнів за картковою системою
VI. Завершальний етап уроку
Висновки. Якщо врахувати той факт, що більшість великих підприємств в Україні були іноземними, то цілком зрозуміло, що саме вони збагачувались, утворюючи монополії.
Але, оскільки Україна була економічним придатком як іноземного капіталу, так і Російської імперії, то її монополії узагальнювали лише систему закупівлі сировини та збуту товару.
Україна вийшла, з кризи лише у 1910 році, коли світ, готуючись до Першої світової війни, у процесі мілітаризації відновив свій економічний потенціал.
Таблиця
Проблеми кризи
Шляхи вирішення конкретна відповідь
Шляхи вирішення неконкретна відповідь
1. Криза перевиробництва
1. Скорочення виробництва
1. Створення кооперацій
2. Скорочення кількості малих і великих підприємств
2. Утворення монополій у процесі розоре ннямалихліід^
2. Наростання робітничо-селянського руху
3. Демографічний бум
3. Міграція населення
3. Скорочення виробництва
4. Безробіття і зубожіння населення
4. Створення кооперацій
4. Утворення монополій у процесі розо- рення малих підприємств
5. Погіршення соціально-економіч- ного стану населення
5. Наростання робітничо-селянського руху
5. Міграція населення
Тестування. Оцінювання. Заключне слово
Тест-гра (самооцінювання, командна
та особиста першість.
Як називають країну, яка є ринком збуту, постачальницею сировини й дешевої робочої сили?
а) Економічний придаток;
б) сировинний придаток.
Яку назву має економічний стан, в якому товарна кількість значно переважає попит?
а) Криза перевиробництва
б) дисбаланс;
і в) економічний бум.
Стрімке зростання населення — це :
а) демографічний бум;
б) демографічна криза;
в) перенаселення.
Рятівним фактором селян від зубожіння була — _:
а) кооперація;
б) монополія
в) відокремлення.
Які підприємства мають шанс на виживання та збагачення у кризові періоди?
а) Великі;
б) середні;
в) малі.
Основним рятівним фактором у подоланні демографічного буму є :
а) міграція;
б) кооперація
в) скорочення виробництва.
Головним економічним наслідком кризи перевиробництва
є :
а) скорочення виробництва;
б) наростання народного руху;
в) утворення монополій.
Міні-підручник на тему: «Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX століття».
Учитель. Протягом XIX століття nb українських землях у складі Російської імперії йшли процеси соціально-економічного реформування. Але на початок XX століття Україна залишалась напівреформованою, що визначало її феодально-капіталістичний статус у сфері соціально-економічної культури.
Головним гальмівним фактором у процесі реформування була бюрократична система імперського тоталітаризму, яка утримувала Україну в статусі економічного придатку не лише Росії, а й іноземного капіталу.
Причини кризи перевиробництва Див. схему 2.
Висновки. Подвійна залежність України визначала її низький соціально-економічний рівень, що в ситуації Світової кризи вело до суттєвого скорочення виробництва, загострю
вало проблему безробіття та зубожіння населення на фоні демографічного буму. Спроба кооперації зубожілого населення у вищезазначеній ситуації була марною, що визначало єдиний шлях порятунку — еміграцію.
Криза 1900-1903 років викинула на вулицю 100 000 робітників, а надлишок робочої сили становив 9,3 млн осіб (25 %)
З іншого боку, сильні підприємства поглинали слабкі і, об’єднуючись, утворювали монополії, що поглиблювало соціально-економічну кризу і посилювало робітничо-селянські рухи, які активізувались на фоні неврожайного 1902-1903 року.
Українська економіка почала виходити з кризи у 1910 році напередодні Першої світової війни, коли світ визначився у політиці мілітаризації.
Але соціально-економічний статус України не змінився, вона залишалась економічним придатком, що визначало її значну відсталість у світовому геополітичному просторі.
Домашнє завдання
За міні-підручником зробити аналіз і висновки, упорядкувати таблицю проблем кризового періоду.
