Критичне мислення — форма творчого відображення дійсності людиною, яка схильна розглядати ідеї з багатьох позицій. На думку американських дослідників Дж. Стіл, К.Мередіт та Ч.Темпла, використання у викладанні методики критичного мислення передбачає три головні стадії:
- евокацію — постановку навчальної мети уроку, ознайомлення з нею кожного учня, розвиток у школярів навичок власного цілепокладання;
- усвідомлення смислу — дослідження проблеми учнями;
міркування — інтерпретацію, застосування нових знань, поширення засвоєного на новий контекст.
Пропонуємо розглянути кілька прийомів і методів розвитку критичного мислення за проектом Фонду Відродження «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»,адаптованих автором до викладання історії та правознавства. Нагадаємо, що прийомами навчання є окремі операції, розумові або практичні дії вчителя, які розкривають чи доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Методи навчання в школі — це упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань. /
Починаючи вивчення нового курсу історії, необхідно значну
О.Богданова проводить семінар-тренінг
увагу приділити вступному уроку. Учень має зрозуміти значення опанування пропонованого курсу, його місце в загальноісторич- ному процесі. Важливим моментом кожного уроку є постановка навчальної мети, ознайомлення з нею кожного учня. Наголосимо, що бажане застосування таких методів роботи вчителя, які дали б можливість кожному учневі сформулювати мету уроку для себе самостійно, адже в такому випадку одержуємо найзначніші стимули для її досягнення. Умовно назвемо один із можливих методів формулювання мети уроку за участю учнів «методом власно
го цілепокладання» й опишемо варіанти його використання.
Варіант перший. Урок історії в 5-му класі. Тема уроку — «Україна в Першій світовій війні» записана на дошці.
Учитель враховує те, що термінологія, використана в темі, нова для учнів.
Запропонуємо учням:
- знайти в назві теми уроку нові, не відомі для них поняття;
- працюючи в парах, обговорити запитання, відповіді на які вони хотіли б одержати на уроці;
- оголосити запитання для загалу, слідкуючи за тим, щоб не повторювати думок інших учнів.
Учитель записує запропоновані учнями запитання на дошці. Разом з учнями, користуючись записами, формулює мету уроку.
Цікаво, що такий варіант початку уроку дає чудові можливості для перевірки засвоєння нового матеріалу. Запропонуйте учням наприкінці уроку відповісти на ті запитання, які вони поставили на його початку (звичайно, в такому випадку не слід витирати записане).
Варіант другий початку уроку із застосуванням методу «власного цілепокладання» умовно назве мо «методом аналогій». Врахуємо можливі варіанти:
а) пошук аналогій здійснюється з використанням міжпредмет- них зв’язків;
б) пошук аналогій здійснюється з використанням внутрішньо- предметних зв’язків.
Приклад початку уроку за варіантом «а».
Урок з основ правознавства (9-й клас). Тема уроку — «Система права» — записана на дошці.
Пропонуємо учням:
- пригадати, під час вивчення яких навчальних дисциплін і тем цих предметів вони користувалися терміном «система» (як свідчить досвід, найчастіше учнями проводяться аналогії з біологією — «система кровообігу», «система травлення» тощо);
- обговорити в парах зміст згаданих словосполучень;
- дати власне визначення слову «система»;
- пояснити, як вони зрозуміли тему уроку й визначити мету уроку.
Приклад початку уроку за варіантом «б».
Урок з історії стародавнього світу. Тема уроку — «Культура стародавнього Китаю» (6-й клас)
- записана на дошці.
Пропонуємо учням:
- пригадати, чи вивчались аналогічні теми в курсі історії стародавнього світу;
- обговорити в парах і записати ті питання, які, на їхній погляд, обговорювались на уроках
з аналогічною тематикою;
- запропонувати класові свій план вивчення нового матеріалу;
- визначити мету уроку.
Варіант третій початку уроку із застосуванням методу «власного цілепокладання» ми поєднаємо з подальшою роботою в групах. Умовно назвемо цей варіант початку уроку «методом несподіваного завдання». Суть методу полягає в тому, що на початку уроку ми пропонуємо розглянути й дати відповідь на запитання з теми, що тільки буде вивчатися.
Отже, третій варіант початку уроку. Тема уроку — «Правоохоронні органи» (9-й клас, основи правознавства).
Пропонуємо учням:
- дати власний варіант розв’язання завдання (див. нижче);
- знайти однодумців серед однокласників;
- об’єднатися в групи однодумців і обговорити аргументацію на захист своєї точки зору;
- виголосити свій варіант відповіді, аргументуючи його.
Завдання. «Офіцер міліції, перебуваючи у відпустці, став свідком пограбування банку. На власному автомобілі він почав переслідувати грабіжників, що викрали значну суму. Під час переслідування офіцер змушений був виїхати на смугу зустрічного руху й унаслідок цього пошкодив зустрічне таксі. Грабіжникам вдалося втекти разом з украденими грошима. Хто відшкодовуватиме завдані під час ДТП матеріальні збитки власникові таксі?»
Зазвичай точок зору буває кілька. Пропонуємо учням:
- визначити умови, за яких може бути знайдена правильна відповідь (зазвичай учні доходять висновку про необхідність добре знати статус працівників правоохоронних органів);
- поставити мету уроку.
Звернімо увагу на такий важливий момент початку уроку, як активізація процесу мислення. Доцільність і необхідність активізації процесу мислення з теми, заданої вчителем, можна продемонструвати за допомогою схеми «Побудова зв’язків між відомим і новим знанням» (Дженні Л.Стіл, Курт С.Мередіт та Ч.Темпл):
Відоме ==> нові знання
Як бачимо, процес засвоєння нових знань можна зобразити у вигляді безперервного ланцюжка, де нові знання накладаються на вже наявні. Саме таке уявлення про процес засвоєння нових знань є обгрунтуванням використання методики, відомої під назвою «мозковий штурм». Зміст означеної методики полягає в тому, що вчитель спонукає уч
7
нів до активного пригадування всього, що їм відомо із запропонованої теми уроку. Зазначимо, що використання методики «мозкового штурму» можливе в кількох варіантах. Наведемо приклади.
Варіант 1. Урок історії України в 7 класі. Тема уроку — «Грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї».
Запропонуємо учням розповісти все, що їм відомо про грецьку колонізацію, враховуючи, що до теми грецької колонізації ми зверталися минулого року в курсі історії стародавнього світу. Зауважимо, що не всі уявлення учнів можуть бути правильними, але всі вони мають бути записані вчителем на дошці без коментарів. Така робота спонукає учнів до виявлення рівня своїх знань з теми, що є надзвичайно важливим, адже саме до цих знань мають бути додані нові. Крім того, вчитель заохочує учнів до перевірки тих знань і уявлень, які вони мають (іще раз звертаємо увагу: вчитель не коментує записи, не визначає, які твердження є правильними, а які — ні. Перевірити правильність наведених тверджень вчитель може запропонувати учням під час вивчення нового матеріалу).
Варіант 2. Ми вважаємо, що методика «мозкового штурму» на уроках історії може застосовуватися починаючи з 5-го класу. Цікавим варіантом її застосування, на нашу думку, є спонукання учнів до прогнозування тих або інших явищ. Розглянемо таку можливість на прикладі уроку з курсу «Мій Київ». Тема уроку — «Київ у Литовську добу».
Учитель пропонує учням поміркувати над запитанням: «Який рік тринадцятого століття ви вважаєте найтрагічнішим для Києва? Обгрунтуйте свою думку».
Завдання. Спрогнозуйте, якою могла бути подальша доля міста. (Всі пропозиції учнів учитель записує на дошці, не коментуючи їх.)
Учитель записує тему уроку на дошці, наголошуючи, що під час уроку учні матимуть можливість довідатись, наскільки правильними були їхні прогнози. Зазначимо, що такий початок уроку ло
Не гічно передбачає й варіант його завершення. Вчитель не витирає записи на дошці до кінця уроку (якщо це можливо, записи краще закрити). Вивчивши новий матеріал, учні звертаються до тих прогнозів, які були зроблені ними на початку уроку, і визначають, які з них були правильними.
Варіант 3. Інколи методика «мозкового штурму» може використовуватись для організації індивідуальної роботи учня або роботи в парі «учень — учень». Для прикладу опишемо можливий варіант початку уроку з курсу історії стародавнього світу (6 клас). Тему уроку — «Значення цивілізацій стародавнього Сходу» — учитель записує на дошці.
Завдання. Знайдіть історичне поняття у формулюванні теми уроку (вислуховуємо пропозиції учнів).
У зошиті визначте основні ознаки цивілізації. Обміняйтеся зошитами з товаришем по парті. У парі визначте, які ознаки є головними. Перелічіть і запишіть у зошити країни стародавнього Сходу, порівняйте свої записи із записами товариша по парті, за необхідності доповніть їх.
Учитель перевіряє виконання завдання. Зазначимо, що достатньо надати можливість висловитись 1-2 учням, а іншим — запропонувати скоригувати висловлені пропозиції.
Варіант 4. Якщо вчитель під час уроку вважає за потрібне акцентувати увагу учнів на окремих проблемах, методика «мозкового штурму» може бути проведена у вигляді такого її різновиду як «попереднє керівництво» (див.: Ч.Темпл, Дж.Стіл та К.Мередіт. Методичні матеріали для проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»). Зміст методу полягає в попередній підготовці вчителем запитань з нової теми, які на початку уроку будуть запропоновані учням. Звернімо увагу на те, що формулювання запитань має передбачати відповідь «так» або «ні».
Для прикладу покажемо, як може бути організована частина уроку з історії України у 8-му класі. Тема уроку — «Українське козацтво на початку XVII століття». Фрагмент уроку присвячено ор
ганізації та проведенню морських походів запорозьких козаків. Автор пропонує під час проведення цієї частини уроку використати як додатковий матеріал уривок із книги М.Грушевського «Ілюстрована історія України» — «Морські походи козаків».
Учитель називає пункт плану уроку, який має вивчатися, а саме: «Героїчна доба українського козацтва, морські походи козаків».
Кожен учень одержує попередньо підготовлені вчителем запитання (за відсутності можливості надати кожному учневі варіант завдання вчитель може попередньо записати запитання на дошці).
Ми пропонуємо наступний варіант запитань.
- Чи згодні ви, що героїчна доба українського козацтва припадає саме на XVII століття?
- Чи згодні ви, що підготовка морського походу козаків була тривалою?
- Чи згодні ви, що перемоги козаків були пов’язані з особливою тактикою ведення морського бою?
- Чи згодні ви з тим, що в XVII столітті українські козаки були єдиними захисниками південних кордонів України і їхні походи були пов’язані саме з цією функцією?
Учитель пропонує учням поставити певні позначки біля кожного запитання (наприклад, поставити «+» навпроти запитань, на які він відповідає ствердно, і «-» навпроти тих запитань, відповіді на які негативні).
Подальша робота на уроці може бути організована по-різному. Учитель може:
- запропонувати учням самостійно опрацювати текст;
- викласти матеріал у формі лекції тощо.
Завдання ж учня полягатиме в тому, щоб пересвідчитися в правильності або неправильності своїх уявлень з означених питань.
Ми запропонували окремі способи початку уроку. Ще раз наголосимо на необхідності, з нашої точки зору, дотримуватися принципу наступності під час вивчення нового матеріалу, врахо
вуючи й той загальновідомий факт, що чим більше новий матеріал пов’язаний із засвоєним раніше, тим цікавішим він є для учнів. Тому, безумовно, не можна відмовлятися від такого виду роботи як активізація опорних знань. Звичайно, працюючи за методикою «мозкового штурму», ми певною мірою виявляли знання й уявлення учнів з того чи іншого питання. Але якщо викладачеві для вивчення нового матеріалу необхідно спиратися на певні конкретні знання учнів, здобуті на попередніх уроках, встановити з їхньою допомогою певні зв’язки чи провести відповідні паралелі, тоді, на нашу думку, доцільно провести активізацію опорних знань за допомогою чітко сформульованих учителем запитань.
Ось, скажімо, як починається урок із курсу всесвітньої історії (9-й клас) на тему «Країни Європи у 1815—1847 роках».
- Визначте головні причини Англійської (XVII ст.) і Французької (XVIII ст.) революцій.
- Якими були наслідки революцій для Англії та Франції?
- Дайте визначення промислового перевороту.
- Якими були рішення Віденського конгресу щодо Німеччини?
- Як ви гадаєте, в якій із європейських країн (Англія, Франція, Німеччина) створились найсприятливіші умови для економічного розвитку? Свою думку аргументуйте.
Готуючись до уроку, кожен учитель обирає певні види роботи, які він використовуватиме під час уроку. Можна обрати, зокрема, й ті, що їх пропонує проект Фонду «Відродження» «Читання та письмо для розвитку критичного мислення».
І. Напевне, ви погодитесь, що одним із найдієвіших інструментів учителя під час проведення уроків є постановка запитань до учнів. Як наголошується в педагогічній літературі, 80 % запитань, з якими вчитель сьогодні звертається до учня, вимагають лише репродуктивного відтворення вивченого. Але ж існують різноманітні типи запитань, що стимулюють активну розумову діяльність і викликають інтерес учнів. У педагогічній літературі існують різні класифікації запитань. Ми пропонуємо ознайомитись із сандерсівською схемою систематики запитань Блума (див.: Дж.Стіл, К.Мередіт,
Ч.Темпл. Матеріали до проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»), відповідно до якої різні типи запитань утворюють ієрархію, нижчий щабель якої посідають буквальні запитання та запитання на ерудицію. Запитання, розраховані на вироблення оцінок та суджень, розглядаються як запитання найвищого рівня. У названій системі виділяються такі типи запитань.
Буквальні запитання — такі, що розраховані на репродуктивне відтворення вивченого матеріалу. Як правило, відповіді на такі запитання легко знайти в підручнику, конспекті тощо.
При викладанні історії вчитель досить широко використовує цей тип запитань з метою перевірки засвоєння учнями попереднього матеріалу. Зазвичай такі запитання починаються словами: «Хто?»; «Де?»; «У якому році?»; «Дайте характеристику» тощо. Підкреслимо, що, на нашу думку, різні типи «закритих» тестів (тестів на вибір правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів) теж належать до буквальних запитань.
Другий тип запитань за санде- рсівською схемою системи запитань Блума — запитання на перетворення. Вони спонукають учнів подати інформацію в іншій формі. На думку авторів матеріалів для проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», суть цього типу запитань полягає в тому, щоб стимулювати реструктурування та трансформування інформації в нові форми. Наприклад, учитель може запропонувати учням намалювати в уяві ситуацію, сцену чи подію, яку вони вивчають, та описати, що вони бачать.
Ми вважаємо, що використання цього типу запитань на уроках історії та правознавства стимулює пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвиткові образного мислення, мовлення, викликає в учнів значний інтерес. Наведемо приклади можливого застосування запитань на перетворення на уроках історії.
Насамперед це уявні мандрівки історичними місцями. Наголосимо, що проведення такої «мандрівки» вимагає великої підготовчої роботи, яка передбачає підбір додаткових матеріалів, роботу з наочністю тощо.
Отже, готуємося до мандрівки в стародавній Вавилон (історія стародавнього світу,
- й клас).
Клас розбитий на групи, які об’єднують від 5 до 7 осіб. Всі групи отримують однакові пакети матеріалів, що містять наступні уривки з творів науково- популярної літератури.
- Нейхардг А.А., Шишова ИА, Семь чудес древней Ойкумены. — М.: Наука, 1990. — С. 37—39 (опис Вавилонської вежі та садів Семі- раміди).
- Керам К. Боги, гробницы, ученые. — СПб., 1994. — С. 253 (опис укріплень Вавилона за часів Навуходоносора).
- Милард Энн. В школе и дома. История. Древний мир. — М.: Росмэн, 1996. — С. 62—63 (ілюстративні матеріали «Вавилон»),
Завдання учням
Уявіть, що ви маєте провести екскурсію стародавнім Вавилоном, показати найважливіші його споруди і розповісти про них.
Опрацюйте в групі запропоновані матеріали і складіть текст такої екскурсії.
(Особливу увагу просимо приділити тому, що екскурсія має бути захоплива: учням пропонуємо поміркувати над тим, які слова й вирази вони вживатимуть під час екскурсії, які відчуття можуть викликати й викликають у них ті чи інші споруди стародавнього міста.)
У старших класах можна запропонувати написання репортажів з місця події, здійснити «те- лекоментар» тієї чи іншої історичної події тощо.
Ми вважаємо доречним інколи вводити такі запитання у вигляді невеличких фрагментів уроку. Наприклад, вивчаючи розташування військ напередодні битви (Льодового побоїща, битві на р. Калці тощо), пропонуємо учням уявити себе птахами і описати, що вони побачили з висоти пташиного польоту. В результаті ми отримаємо схему розташування військ супротивників напередодні бою.
Наступний тип запитань — запитання на витлумачення, розраховані на пошук зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями. На уроках історії це насамперед запитання, що вимагають встановлення подібності й відмінності. Наприклад, у темі «Країни Європи в 1815—1847 роках» (9-й клас, курс всесвітньої історії) можна запропонувати наступні запитання.
- Що було спільним в економічному розвитку європейських країн у 30—40-х роках XIX століття?
- Якими були особливості економічного розвитку Англії в 30—40-х роках XIX ст.?
- Технічний переворот у Франції, Італії, Німеччині, Росії розпочався в 30—40-х роках XIX рт. У чому ж причина економічного відставання Росїі в 50—60-х роках XIX ст.?
На уроках історії стародавнього світу (6-й клас) можна використати наступну серію запитань для встановлення причин- но-наслідкових зв’язків.
0 Як природні умови країни (Єгипту, Межиріччя, Греції тощо) впливали на основні заняття населення?
11
1 Чи випадково найдавніші держави виникли саме на території Єгипту, Межиріччя, Індії, Китаю?
2 Поясніть походження релігійних уявлень і міфів (Єгипту, Греції, Риму тощо).
Досвід роботи вчителя доводить (і про це слід пам’ятати): що менш яскраво виражені причин- но-наслідкові зв’язки, то цікавіше учням їх знаходити. Безперечно, факт осмислення учнями причинно-наслідкових зв’язків стає особливо важливим у старших класах. І тут можна широко застосовувати метод постановки запитань і завдань на дію вибору, що дають можливість зіставляти різні варіанти можливого розвитку подій.
Візьмемо урок з курсу всесвітньої історії (9-й клас) із теми «Об’єднання Німеччини». Опитуючи учнів, викладач може попросити назвати два можливих шляхи об’єднання Німеччини («ма- лонімецький» і «великонімець- кий») і пояснити, у чому вони полягають. У цьому випадку ми ма-‘ тимемо репродуктивне відтворення попереднього матеріалу. Але завдання можна поставити інакше: «Проаналізуйте всі відомі вам обставини розвитку німецьких держав і запропонуйте той шлях об ’- єднання, що, на вашу думку, був найреальнішим».
Запитання на застосування здобутих знань надають учням можливість розв’язувати або досліджувати логічні завдання, які виникають під час навчання.
Одним із варіантів застосування означених запитань і завдань може бути завдання скласти ціле (речення, абзац, правову норму тощо) із запропонованих елементів. Наведемо приклад:
Завдання учням
Із запропонованих слів і словосполучень складіть норму трудового права: щорічна відпустка, відпрацьований рік, не менше, працівники, неповнолітні працівники віком до 18 років, основна відпустка, 24 календарних дні, тривалість, 31 календарний день.
Близькими за змістом до ви- щезапропонованого типу завдань є завдання, які називають «перерваною послідовністю». Цей метод роботи пропонується пограмою «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» і полягає в роботі із заздалегідь підготовленими картками.
Візьмемо урок правознавства в 9 класі з теми «Виникнення держави». Підготуємо картки, на яких у вигляді коротких тез викладено причини виникнення держави відповідно до основних теорій виникнення держави. Розкладемо картки в довільній послідовності. Учні повинні скласти із запропонованих карток логічні ланцюжки, що відбиватимуть суть кожної теорії.
Запитання на синтез спонукають до творчого розв’язання питання та неординарного мислення.
Під час вивчення історії використання запитань такого типу зазвичай сприяє значній активізації класу. Вони викликають інтерес у більшості учнів, адже за допомогою таких запитань ми ніби створюємо нові сценарії історичного розвитку. Зазначимо, що відповіді на такі запитання вимагають не тільки наявності грунтовних знань, а й уміння їх інтерпретувати, знаходити можливі шляхи виходу з тієї або іншої ситуації тощо. Наведемо можливі варіанти завдань.
Так, вивчаючи розділ «Українська революція (1917—початок 1918 року)» курсу історії України в 10-му класі, в ході проведення уроку підсумкового узагальнення поставимо перед класом наступну проблему: «Як ви гадаєте, яким міг би бути економічний, політичний, суспільний розвиток України у разі збереження її незалежності й зосередження влади в руках Центральної Ради?»
Під час розгляду періоду перебудови в СРСР можна запропонувати таке завдання: «Уявіть, що М.С.Горбачов у 1985 році не прийшов би до влади. Спрогнозу time можливі варіанти державного, економічного, політичного, соціального розвитку СРСР.»
Останній, за запропонованою систематизацією, тип запитань — оцінні запитання, вимагають від учнів вироблення певних суджень на зразок: добре — погано; правильно
- неправильно. Ми вважаємо за
питання такого типу досить складними: інколи історичну подію, особу історичного діяча доволі важко оцінити однозначно, адже це може призвести до спрощеного їх розуміння. 1 все ж таки використання таких запитань можливе й необхідне. Наведемо приклади.
Тема уроку — «Зміцнення київської держави в середині X століття» (історія України, 7-й клас), вивчення пункту «Святослав».
Учні ознайомлюються з діяльністю князя Святослава, рисами його характеру. Особливу увагу вчитель зазвичай звертає на досягнення князя (переможні походи, що мали велике значення для зміцнення давньоруської держави і розвитку господарських відносин тощо), а також на ті осо- бистісні риси, які робили Святослава видатним полководцем (князь був невибагливим: у походах спав на землі, підклавши під голову сідло; він був справжнім лицарем — перед походом завжди попереджав ворогів: «Іду на ви»; був людиною великої особистої мужності: тут звичайно наводяться слова Святослава, звернені до руських воїнів під Доростолом: «У нас немає звичаю рятуватись, тікаючи до батьківщини, або жити переможеними…» тощо), але одночасно згадує й негативні наслідки його політики.
Запитання учням «Як ви гадаєте, яке значення мала діяльність князя Святослава для Київської Русі?»
Практика доводить, що учні фактично завжди позитивно оцінюють роль князя Святослава в розвитку давньоруської держави. У такому випадку запропонуємо їм кілька інших тверджень:
- Бояри і мати (княгиня Ольга) докоряли Святославу: «Ти, княже, чужої землі шукаєш та пи
льнуєш, а свою покинув: трохи нас не забрали печеніги — і матір твою, і дітей твоїх» (Лях P., Темірова
Н. Історія України з найдавніших часів до XV століття: Підруч. для 7-й кл. — К.:, Генеза, 2000. —
С. 121).
2. «Князю Володимиру дісталася тяжка спадщина. Держава, доведена до краю недалекоглядною політикою Святослава, переживала скрутні часи» (Брайчевський М. Конспект історії України. — К.: Знання, 1993. — С. 46).
Завдання учням
Підтвердіть або спростуйте за допомогою історичних фактів правильність і справедливість щодо Святослава наведених висловлювань.
Учні пригадують, що, розгромивши Хозарський каганат, Святослав фактично спростив печенігам набіги на Русь, що під час його відсутності нікому було за хищати державу від зовнішніх ворогів, що договір із Візантією, укладений після Доростольської поразки, позбавив державу переваг у зовнішньополітичних зносинах тощо.
Учитель знову звертається до учнів із попереднім запитанням.
Запитання учням
«Як ви гадаєте, яке значення мала діяльність князя Святослава для Київської Русі?»
Можливо, відповіді уже не будуть такими однозначними. Отже, вчитель домігся розуміння учнями необхідності різнобічного підходу до проблеми.
Ми розглянули, як можна застосовувати різні типи запитань (відповідно до систематизації Сандерса) на уроках історії. Який тип запитань використовувати? Гадаємо, цю проблему кожен учитель має розв’язувати самостійно відповідно до тих завдань, які ставляться ним під час уроку, але ще раз зазначимо, що в тій ієрархії, яку утворюють описані тут типи запитань, саме запитання, розраховані на вироблення оцінок та суджень, розглядаються Сандерсом як запитання вищого рівня (див.: Дж.Стіл, К.Мередіт,
Ч.Темпл. Матеріали до проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»).
- Одним із найважливіших методів роботи, що може використовуватись учителем як під час перевірки засвоєного, так і з метою вивчення нового матеріалу, є гра. Організовуючи гру як метод перевірки знань, можна користуватися художніми творами й документальним матеріалом. Так, пропонуємо організувати гру «Вгадай подію». Для проведення гри клас поділяється на кілька груп. Завдання для гри може готувати або вчитель, або одна група учнів ддя іншої. Для завдання беремо уривки з художніх творів або з документів, у яких подія яскраво змальована, але не названа. Пропонуємо запитання: «Про яку історичну подію йдеться в уривку?Які історичні діячі є героями цього документа (уривка)?»
Гра як метод перевірки знань може бути організована й по-іншому. Наприклад, із цією метою може використовуватись робота
в парах: одному учневі пропонується завдання змалювати кількома реченнями історичний портрет діяча, не називаючи його імені. Другий учень має вгадати, про якого історичного діяча йдеться.
Учителям-історикам відомо, наскільки складною є проблема запам’ятовування дат. Ми пропонуємо використати під час уроку гру як метод її розв’язання. Для учнів 5—7-х класів підготуйте яскраво оформлену таблицю, що матиме назву «Дерево пам’яті». Особливістю зображеного на ній дерева є абсолютна синхронність йоґо правої й лівої сторін. Організовувати роботу з таблицею можна по-різному:
- Одна частина «дерева пам’яті» заповнена вчителем листочками з назвами подій. Завдання учнів — заповнити другу частину дерева листочками з відповідними датами.
- З таблицею працюють тільки учні: одному пропонується прикріпити листочок з назвою події, іншому — з відповідною датою.
Гра або її елементи ефективно застосовуються й під час вивчення нового матеріалу. Розглянемо, як можна провести урок історії в 7 класі на тему «Хрестові походи». Підготовка до уроку проходитиме у кілька етапів:
- Розподіл ролей (лицар, селянин, ремісник).
- Розподіл рольових завдань. Наприклад, розповідь від першої особи (відповідно до ролі) про:
3 своє життя;
4 причини, що спонукали до участі в хрестовому поході;
5 країни, якими проходив ваш шлях, тощо.
Використавши таку форму роботи, ви помітите, як «оживе» сухий матеріал підручника. Учні залучаються до уявної життєвої ситуації, їхня зацікавленість виходить із того, що сама ситуація певною мірою залежала від них. Зазначимо, що проводити уроки- ігри в старших класах через вікові особливості учнів стає складніше. Але й тут від гри або її елементів відмовлятися не можна. У старших класах пропонуємо вводити в уроки елементи гри в різних формах.
2 Шарада. Наприклад, учням пропонується відтворити в особах діалог історичних діячів, не називаючи їх (Павло Полуботок— Петро Перший). Завдання учнів
6 визначити особистостей та події, про які йдеться.
3 Історичний кросворд тощо.
- Останнім часом усе поши- ренішими стають методики групового навчання. Згідно з матеріалами проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», груповим є навчання, коли учні працюють разом, у парах чи невеликих групах, спільно розв ’язу- ють проблему, аналізують спільну тему або приходять до порозуміння заради створення нових ідей, нових комбінацій або чогось зовсім нового.
Розглянемо, як на уроках історії та правознавства може використовуватись одна з методик групового навчання «Мозаїка» («Загальна картина із фрагментів»), Зазначимо, що ця методика може використовуватись як з метою вивчення нового матеріалу, так і для повторення великих розділів.
Наведемо приклади використання методики з метою засвоєння нових знань.
Тема уроку — «Київ у Литовську добу» (курс «Мій Київ», 5-й клас).
Організаційний момент
Клас поділяється на групи (наприклад, на 6 груп по 5 учнів у кожній). Кожна група забезпечена робочим місцем. Напередодні уроку вчитель готує завдання для кожної з груп відповідно до § 10 «Київ у Литовську добу» (див.: Мій Київ: історія, культура, географія. Підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. шк. / Авт. та упор. Е.В.Бєлкіна,
В.М.Бойко та ін. — К.)
Зразки завдань
Група 1
- I. Прочитайте абзаци 1 і 2 § 10 «Київ у Литовську добу».
- II. Обговоріть прочитане, виділіть головні думки, запишіть їх своїми словами так, щоб запис являв короткий переказ прочитаного.
- III. Поставте запитання до прочитаного тексту.
Визначте 2-3 найбільш вдалі запитання. Запишіть їх.
Аналогічні запитання до різних частин тексту пропонуються групам 2—6 (групі 2 — до абзацу 3; групі 3 — до абзацу 4; групі 4 — до абзацу 5; групі 5 — до абзацу 6; групі 6 — до абзаців 7, 8).
Учитель:
- роздає завдання групам;
- доводить до відома учнів, що під час уроку кожен з них побуває в ролі й учителя, і учня;
- визначає час для роботи в групах (близько 10 хвилин).
На наступному етапі уроку групи по черзі повинні викласти опрацьований кожною з них матеріал і перевірити його засвоєння відповідно до розроблених групою запитань (у кожній групі працює один учень із групи «вчителів»). Доцільно чітко визначити час для цієї роботи (близько
- хвилин, тобто по 4 хвилини для роботи кожного «учителя»).
Під час цієї роботи учитель спостерігає за роботою учнів у групах; якщо виникає необхідність, консультує, пояснює, як краще виконати завдання.
На останньому етапі уроку вчитель пропонує кожній групі коротко (у вигляді тез) описати розвиток Києва у XIV—XV століттях. Кожній групі надається можливість зачитати свій варіант опису.
Можливий варіант опису
- Утворення українсько-литовської держави.
- Укріплення на Замковій горі.
- Магдебурзьке право в Києві.
- Розвиток торгівлі й ремесел.
- Київ потрапляє під владу Російської імперії.
Аналізуючи наведений фрагмент уроку, ми переконуємося в тому, що роботою охоплено весь клас, учні не тільки вивчають новий матеріал, а й набувають навички самостійної роботи, зокрема з новими текстами, розвивають мовлення тощо. Безумовно, чим старші учні, тим складніші тексти будуть використані.
Ми показали, як може бути проведений урок історії за методикою «Мозаїка» з використанням підручника. Урок можна провести й використовуючи додатковий матеріал (незнайомі тексти). Наведемо приклад уроку з історії України у 8-му класі з теми «Українське козацтво на початку
7 ст. Петро Сагайдачний». Організуємо вивчення пункту «Доба героїчних походів» за методикою «Мозаїка» з використанням тексту «Морські походи» (див.: Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1990. —
С. 249-254).
Організаційний момент
Клас поділяється на групи (у нашому випадку на 5 груп по
- осіб у кожній). Учитель пропонує учням у групах розбитися за номерами від 1 -го до 5-го, пояснюючи, що однакові номери з кожної групи мають пересісти окремо й складуть окремі експертні групи. Ще раз наголосимо, що кожна експертна група забезпечена своїм робочим місцем . Напередодні уроку вчитель готує завдання для кожної групи.
Зразки завдань
Експертна група І
4 Визначте причини зростання кількості морських походів козаків у XVII столітті.
5 Яку військову тактику застосовували козаки під час військових походів?
Експертна група II
- IV. Чому зросла кількість морських походів козаків, починаючи з 1613 року?
- V. Яким було ставлення українського народу до козацьких походів? Свою точку зору обґрунтуйте.
Експертна група III
- Як будувалась і як була об- лаштована чайка?
- На прикладі походу на Синоп опишіть військові успіхи козаків.
Експертна група IV
1) Які засоби застосовувались козаками для виходу в Чорне море?
2) На прикладі походу на Константинополь (Царгород) опишіть успіхи козаків.
Експертна група V
7) Які засоби застосовувала Туреччина, щоб перекрити козакам вихід у море?
8) Яким було ставлення уряду Речі Посполитої до козацьких походів? Доведіть.
Звертаємо увагу на те, що кожна експертна група працює з повним текстом (а не з його уривками, як це було в попередньому прикладі). Завдання кож
ної групи полягає в тому, щоб у запропонованому тексті знайти якнайповніші відповіді на поставлені запитання.
Під час роботи експертних груп учитель спостерігає за роботою учнів. Якщо виникає необхідність, консультує, пояснює, як краще виконати завдання.
Доцільно обмежити роботу в експертних групах певним часом (у нашому випадку — 10—12 хвилин).
По завершенні роботи експертних груп учитель пропонує дітям повернутися до первинних груп. У кожній первинній групі є експерти з усіх питань, пропонованих для опрацювання. Експерти по черзі пояснюють у групі ту частину навчального матеріалу, яку вони готували, відповідають на можливі запитання учасників своєї групи.
На останньому етапі уроку вчитель пропонує кожній групі скласти розгорнутий (або простий — залежно від виділеного часу та рівня підготовки класу) план теми «Героїчна доба українського козацтва».
І нарешті, покажемо, як можна застосувати означену методику для перевірки знань учнів на прикладі повторювально-уза- гальнюючого уроку з теми «Виникнення та розквіт Київської Русі» (історія України, 7 клас).
Організаційний момент
Клас поділений на групи з приблизно однаковою кількістю учнів (наприклад, 5 груп по 5-6 осіб). Кожна група забезпечена робочим місцем і необхідними, заздалегідь підготовленими вчителем матеріалами. Звертаємо увагу на те, що кожна група одержує для роботи однакові матеріали.
Зміст матеріалів
Матеріали стосуються життя та діяльності київських князів, однак жодне ім’я в запропонованих уривках не названо. Завдання учнів полягає в тому, щоб у кожному уривку знайти наріжні факти й віднести цей уривок до періоду князювання того чи іншого київського князя. З окремих уривків учні мають скласти цілісні оповідання.)
Тексти друкуються за книгою: Хоткевич Г. Історія України (до кінця XV століття).
- «В літописі говориться про нього багато дечого, але певне єсть тільки те, що він воював з греками і мав з ними два договори: один року 907 і другий з року 911». (Князь Олег)
- « За часів прийшли
на наш край уже печеніги, і йому багато доводилося з ними битися, оберігаючи рідний край від нападів. Робив він далекі і вдалі походи на береги Каспійського моря, воював і з Візантією, але вже не так вдало, як Олег. Греки зміцніли до того часу, а окрім того, як народ освічений, вигадали якийсь-то, як наші люди називали, «живий вогонь», кидали тим вогнем на кораблі і запалювали
їх… пішов ні з чим
і мусив укласти новий торговий договір із греками, далеко вже не такий вигідний, як за Олега…» (Князь Ігор).
- «Помер
не своєю смертю: він наложив на древлян дуже великий податок, і коли поїхав його збирати, древляни убили
. Зосталася по
нім удова і маленький син Святослав». (Князь Ігор).
- « почала з
того, що сильно помстилася над древлянами за смерть чоловіка: послала на них велике військо і надовго присмирила. Та, мабуть, і на інші підвладні племена навела вона страх, бо за її князювання усі сиділи тихо». (Княгиня Ольга)
- « була першою особою
з княжого роду, що прийняла християнство; за нею, мабуть, пішло багато всяких значних людей, отже, християнство сильно поширилося. Правила мудро й
держала правління в руках, доки не підріс її син Святослав. За правління держава не тільки
не розхиталася, а навпаки, стала ще міцнішою». (Княгиня Ольга)
- «Цей князь княжив недовго, може, яких десять років, але зоставив по собі пам’ять, як великий воїн. Він усе своє життя
провів у походах, завоював дуже багато земель, але робив це не зненацька, а сповіщав ворога: «Готуйся, бо йду на тебе війною». ходив походами під Великий Богар (на Волзі), переміг хозар…. Навіть хотів столицю свою перенести у Переяславець на Дунаї, бо там, каже, середина землі моєї». (Князь Святослав)
- «А поки ходив з війнами, печеніги, не бачачи хазяїна
Під час семінару-тренінгу
дома, осміліли й почали добре нападати на наші села та міста. Раз підійшли аж під самий Київ,
аж треба було викликати,
щоб боронив. Старенька мати намовляла сина, щоб таки зостався у Києві, бояри теж говорили: «Ходиш ти, княже, по чужих землях, а своєї не бережеш». (Князь Святослав).
- «Але й грецький імператор теж на ту землю руку простяг — і от довелося битися на два боки. Він був далеко від своєї землі, військо вмаліло — і не сила була відбитися. ___ мусив замирити з греками й тікати з Дунаю. А коли йшов додому Дніпром, то його вже ждали печеніги з великою силою». (Князь Святослав).
- «Від Русь уже виступає християнською. Хоч і не всюди, певне, християнство прийня
лося зразу; спочатку, мабуть, тільки по великих містах… але згодом християнство проникло всюди, а з ним почала приходити в Русь і Візантійська культура». (Князь Володимир)
- «Поховали в ним
побудованій великій… церкві Десятинній у Києві». (Князь Володимир).
- «З вважали за честь
породичатися напередніші владики того світу. Сам він одружився з донькою шведського короля; свою доньку одну видав заміж за угорського короля… другу — за французького короля Генріха, третю — за норвезького короля Гарольда. Одного сина оженив з візантійською царівною, другого
- з донькою польського короля, третього — з німкенею високого роду. Так закріплював міць держави з зовнішнього боку».
(Ярослав Мудрий)
- «Ще більше зробив _____ у внутрішньому управлінні. Він сильно дбав про поширення християнства, бо бачив у нім не тільки релігію, а й шлях до культури. — Він побудував… славний собор св. Софії у Києві… Він побудував стіну округ Києва, а в ній Золоті ворота… Він позаводив шкіл, За його часів з’явилося багато книжок, установив закон і написав збірник їх «Руська правда». (Ярослав Мудрий)
- «Це був князь мудрий, умів зібрати коло трьох чвертей Руської землі, умів себе поставити так, Що й інші князі його слухали, навіть половці сиділи тихо. Назовні теж підтримував велич своєї держави: сина Мстислава одружив з королівною шведською, одну доньку видав за сина візантійського імператора, а другу — за угорського короля. Ввів нові закони, легші для народу. …Помер на 73 році життя, залишивши синам своїм цікаве «Повчання», з якого багато довідуємося про тодішнє життя». (Володимир Мономах)
Для виконання завдання учням відводиться певний час (у нашому випадку — 25 хвилин). На наступному етапі уроку кожна з груп (по черзі) звітує про виконане завдання. Наголосимо, що обов’язкова умова — довести, що уривки правильно віднесені до діяльності того чи іншого князя.
Отже, ми показали, як може бути організована групова робота під час уроків історії. Зважимо, що робота в групах може використовуватися і в інших формах.
- На думку автора, значну роль у розвитку критичного мислення на уроках історії можуть відігравати графічні організатори, які дають можливість порівняння, узагальнення, формують навички самостійної роботи. Насамперед це порівняльні таблиці. Розглянемо, як може бути використано цей вид роботи на уроках історії.
Приклад 1
Урок історії стародавнього світу (6-й клас). Тема уроку — «Значення цивілізацій стародавнього Сходу». Вид роботи — складання порівняльної таблиці «Розвиток писемності в країнах стародавнього Сходу».
Учитель пропонує учням пригадати, якою була писемність у народів стародавнього Сходу, і здійснити порівняння за допомогою таблиці. Зверніть увагу на те, що країни й запитання для порівняння можуть бути як запропоновані вчителем, так і вибрані ним спільно з учнями. Заповнена таблиця може мати такий вигляд (див. табл. 1).
Порівняльна таблиця допомагає вчителю в організації подальшої роботи в класі. Він може, наприклад, поставити перед учнями наступне завдання.
Завдання учням
- Уявіть, що ви маєте можливість навчатись у школі в одній із країн стародавнього Сходу. Оберіть країну, в якій ви хотіли
б навчатися. Обґрунтуйте свій вибір.
- Писемність якої країни можна порівняти з українською? (Звертаємо увагу на те, що при виконанні цього завдання ми знову можемо складати порівняльну таблицю (див. табл. 2).
Після заповнення таблиці вчитель може запропонувати інше завдання.
Завдання учням
Зробіть висновок про схожість і відмінності в українській і фінікійській писемності.
Приклад 2
Тема уроку — «Культура Київської Русі» (історія України, 7-й клас).
Нагадаємо, що означена тема розглядається після вивчення в курсі історії середніх віків тем «Культура Західної Європи» та «Культура країн Арабського халіфату».
Спробуємо в процесі вивчення нового матеріалу скласти порівняльну таблицю (див. табл. 3).
Звертаємо увагу, що в цьому випадку перша й друга частини таблиці заповнюються за допомогою «мозкового штурму»; останню частину таблиці (у нас вона залишена незаповненою) вчитель пропонує учням заповнити самостійно (або в ході роботи з підручником, або під час розповіді вчителя). Після завершення роботи вчитель просить учнів зробити висновки щодо спільних тенденцій і відмінностей у розвитку освіти означених країн.
Ми спробували запропонувати методи та прийоми роботи, що сприяють розвитку пізнавального інтересу учнів і використовуються у практиці роботи вчителями історії та правознавства гімназії «Києво-Могилянський колегіум». Звичайно, можливостей для пошуку нових форм і методів роботи в учителя безліч, особливо сьогодні, коли активно поширюються інноваційні методики викладання. І саме тому таким важливим є обмін досвідом організації роботи під час уроку. Сподіваємося, що запропоновані форми роботи стануть у нагоді нашим колегам.