Мета: виявити умови формування національної свідомості українського греко-католицького духовенства; на конкретних прикладах показати поширення ідей Просвітництва в Західній Україні; охарактеризувати діяльність гуртка «Руська трійця», визначивши його історичне значення; розвивати вміння учнів порівнювати історичні процеси, визначати спільні та відмінні ознаки; працювати з історичними джерелами; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Обладнання: карта «Європа наприкінці XVIII ст.», атласи, портрети М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького, інформаційні картки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.
Основні дати: 1816 p., 30-ті pp. XIX ст., 1836 p.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
►► Оголошення теми, мети
Учитель. Громадський і державний діяч XX ст. Володимир Винниченко писав: «Нація без державності є покалічений людський колективний організм». Як ви розумієте ці слова?
Цей вислів може правити за епіграф не лише сьогодні, а й під час будь-якого уроку історії з України XIX — 90-х pp. ЮС ст. Чому?
►► Вправа «Запитання»
Учні ставлять запитання, на які хотіли б отримати відповіді на уроці.
— У чому полягає важливість даної теми?
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
►► Пояснювальна перекличка
Учні дають визначення термінам і поняттям: нація, ідея народності, національна ідея, національне відродження, лояльність, опозиція, автономія.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Протягом уроку ви будете заповнювати порівняльну таблицю «Національне відродження в українських землях у першій половині XIX ст.».
►► Бесіда
1. Що сприяло національному пробудженню Західної України?
2. Яка соціальна верства стала будителем національного життя в Західній Україні?
3. Яким було становище греко-католицького духовенства?
4. Як представники ГКЦ ставилися до існуючої влади, до українського селянства?
►► Виконання завдань за інформаційними картками
Опрацювати інформацію і дати відповідь на запитання.
Діячі національно-культурного відродження Західної України
М. Левицький (1774-1858), львівський митрополит. Закликав священників відновлювати у своїх парафіях україномовні школи, виступив організатором «Товариства галицьких греко-католицьких священників» для поширення письма, просвіти і культури серед мирян на засадах християнської релігії (за його сприяння було відкрито 400 українських шкіл).
І. Могильницький (1777-1831), каноник Перемишльської ка-пітолії.
Активний організатор шкільної справи, ідеолог «Товариства священиків», автор «Граматики язика славеноруского», наукового трактату «Розвідка про руську мову» (1829), у якій засвідчив самостійність української мови серед інших слов’янських мов.
І. Снігурський (1784-1847), перемишльський єпископ.
Разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрив 385 шкіл, 24 тривіальні та дві головні школи; також вони 1817 р. виступили організаторами Дя-ковчительського інституту у м. Перемишлі, директором якого став І. Могильницький.
І. Лавріеський (1773-1846), професор і ректор греко-католицької духовної семінарії у Львові.
І. Левицький (1801-1860), автор граматики української мови. Й. Лозинський (1807-1889), етнограф і філолог.
А. Добрянський (1810-1877), історик.
І. Лучкай, греко-католицький священик. Автор граматики української мови.
Члени культурно-просвітницького гуртка, що організували друкування українських книжок.
►► Завдання
1. Визначте центри національного відродження в Західній Україні.
2. Яким був внесок уніатських священників у роз-
виток національного питання?
