Міні-проект «Українська народна республіка: дискусія»

Мета: збирання інформації щодо історичної долі Української Народної Республіки, її аналіз, узагальнення, публічне обговорення та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між рішеннями її керівництва і подальшими історичними процесами; розвиток критичного мислення в учнів; виховання поваги до позиції опонен-та в дискусії, критичного ставлення до власної позиції.

Кінцевим результатом проекту може бути усний виступ учня від імені групи, побудований у вигляді доведення тези з аргументації власної точки зору під час дискусії.

Тип проекту: інформаційний.

Матеріали і ресурси: у процесі роботи використовуються матеріали з періодичної преси, довідкової літератури, мережі Internet.

Список можливих джерел інформації: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. — Т. 1. — 4 березня — 9 грудня 1917 р. — К., 1996; Гунчак Т. Україна. Перша половина XX століття // Нариси політичної історії. — К.: Либідь, 1993; Дорошенко Д. Історія України, 1917 — 1923 рр. — Т. 1. — Ужгород, 1932; Удовиченко О. Україна у війні за державність: Історія організації і бойо-вих дій Українських Збройних Сил 1917 — 1921. — К.:Либідь, 1995; Українська Центральна Рада //Документи і матеріали у двох томах. — Т.1. — Київ, 1996; Хміль І. В. На шляху відродження української державності //Український національний Конгрес-з’їзд 6–8 квітня 1917 р. — Київ, 1994; Полонська-Василенко Н. Історія України:У 2-х т. — К., 1992. — Т. 2; Христюк П. Замітки і ма-теріали до історії української революції. _1917–_1920 рр. — Відень,1921;

Охоплює чотири–п’ять уроків.

Робота над проектом

Назва міні-проекту визначається на пошуковому етапі у формулюванні —  «Українська Народна Республіка:дискусія».

Проблема для учнів полягає в необхідності встановити причин-но-наслідкові зв’язки; підтвердити закономірності історичного розвитку; виявити переваги й недоліки того чи іншого рішення.

На пошуковому та аналітичному етапі група учнів формулює проблему і мету проекту, добирає потрібну інформацію; аналізує її та складає план реалізації проекту. Даний міні-проект спрямований на формування інформатив-ної, комунікативної та предметної компетентностей. Процес складання плану реалізації проекту повинен проходити за підтримки вчителя-консультанта, оскільки від цього залежати-ме подальша ефективність проекту. Особливо слід ретельно спла-нувати практичний етап проекту :проведення дискусії.

На другому та третьому уроках вчитель здійснює поточний кон-троль якості та внесення за необхідності змін у роботу. Групова робота учнів виконується у змішаному режимі, частково вдома, частково на уроці. Під час навчального заняття вчитель, вислухо-вуючи чнівські пропозиції щодо проведення дискусії, пропонує власні варіанти, аргументуючи, чому саме цьому класу він радить провести ту чи іншу форму презентації.

Під час практичного етапу здійснюється виконання запланова-них технологічних операцій, що полягають у написанні доповідей до дискусії.

Як варіант дискусія може проводитися у вигляді «круглого столу». Такий вид дискусії є досить конструктивним. Кожен учасник «круглого столу» має однакове право на висловлювання власної думки, а обов’язковою умовою участі в дискусії є необхідність ар-гументації особистої точки зору кожним з учасників.

У процесі колективної роботи відбувається обмін інформацією, засвоєння нових знань; його учасники вчаться переконувати, аналізувати, слухати, вести полеміку.

Метод групового обговорення сприяє виробленню кожним учасником свого власного погляду, розвитку ініціативи, а також ко-мунікативних якостей й уміння користуватися своїм інтелектом.

Учасники навчаються аналізувати реальні ситуації, а також вироб-ляють звичку відокремлювати важливе від другорядного, фор-мулюють проблеми; слухати і взаємодіяти з іншими учасниками; моделювати особливо складні ситуації, коли навіть здібний спе-ціаліст не в змозі охопити всі аспекти проблеми і саме колектив є основою прийняття більшості рішень; продемонструвати харак-терну для більшості проблем багатозначністьможливих рішень.

В основі таких навчальних занять лежить принцип колективного

обговорення проблем. Методи «круглого столу» можна об’єднати в такі групи навчальні семінари; навчальні дискусії; навчальні зустрічі за «круглим столом».

Матеріали до презентації повинні мати науковий характер і розкривати дискусійні, різкі питання, щодо яких немає однознач-ної оцінки.

Проголошення автономії Української Народної Республіки, а потім і повної незалежності та вихід на світову арену як об’єкта міжнародного права, постановка питання про державні кордони, прийняття перших законів, початок аграрної реформи, військово-го будівництва і напрацювання першої Конституції УНР : всі ці моменти можуть бути предметом дискусії за належного їх опрацю-вання.

Під час дискусії учні повинні усвідомити, що після повалення російського самодержавства поява УНР стала логічним підсумком визвольної боротьби та розвитку національно-державницької думки XIX- початку XX ст.

На контрольному етапі проводиться аналіз результатів та оці-нювання якості виконання проекту.